Тепер далі…
Що за паніка та розпач?!!! Друзі, американці не обирали між Україною та Росією. Американці не обрали Росію замість України. Вони обирали між демократкою Клінтон та республіканцем Трампом. І взагалі потрібно припинити думати, що весь великий світ живе в координатах України та Росії. Це наша війна, перед усім, і нам самим потрібно її вигравати.
Усе, що заявляв шоумен Трамп, часом протилежні та взаємовиключні речі в одній промові, він робив для того, аби тріумфатором зайти до Білого (майже написав карткового) Будинку. Якою буде політика адміністрації Трампа будемо бачити. Зараз робити прогнози про це, все одно, що передбачити вихід/невихід української збірної на ЧС-2018 з футболу.
Наприклад, красиводемакратичний Обама неочікувано, фактично одразу після першого обрання, просто узурпував ухвалення будь-яких рішень в своїй адміністрації. Чого, до слова, не пробачила йому пані Клінтон. Просто згадайте вагу посади Держсекретаря часів Кондолізи Райс та порівняйте з часами держсекретарки Клінтон. Далеко не факт, що у Кремлі сильно радіють ймовірній перемозі непередбачуваного Дональда.
Мене ж, наприклад, набагато більше цікавить наскільки дужо Партія контролює мільярдера. Чи не помилилися республіканці коли в праймеріз не підтримали «самого розумного Буша» — Джеба Буша.
Стосовно наших взаємин з «Імперією Добра» — знову не впевнений, що консервація комунікації на рівні, бажаному для демократів США, для України то добре. Зміни можуть бути, як в негативний так і позитивний бік. І тут все залежить від, прости Господи, нас. Чи не від нас з вами, але від наших дипломатії та влади. Тому, якщо стосунки зіпсуються і нам стане гірше — це не тому що Дональд «всьокупил», ой, переміг себто.
Кому стане точно гірше — то це «грантоїдам» та грантодавцям, асоційованим з американськими та євроатлантичними конторами. Але тут Трамп не винен, бо так завжди стається, коли до влади в США повертаються республіканці. Та й стосуватиметься це більше громадсько-суспільно-політичних ініціятив. Митці можуть бути спокійні…
По-останнє. Нам своє робити. Це головний принцип. Дуже простий, дуже зрозумілий. Але чомусь країна з тисячолітньою Державністю, молодою Незалежністю, Мужністю Майданів та Революції Гідності, обшукана на півдні, ізранена на сході ніяк не осягне того принципу повною мірою….
Кирило Лукаш
