«Долар по 8»: міфи і реальність

Звинувачення Майдану у триразовому знеціненні гривні відносно долара безпідставні і в умовах гібридної війни мають далеку від інтересів і безпеки України мету

фото интернет

Новина про те, що Голова Національного Банку України Валерія Гонтарева подала у відставку, знову, як і восени, активізувала балалаєчників України. МУРА, а це тандем народних депутатів Євгена Мураєва і Вадима Рабіновіча, відомих тим, що маючи дипломатичні паспорти вони їздять по Європі і переконують європейських політиків в тому, що Крим русскій, а на Донбасі йде громадянська війна, знову, як і восени повторюють, що іменно НБУ винне у тому, що курс долара зріс втричі… Таку ж мантру повторюють і інші балалаєчники, на кшталт Сергія Капліна, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Сергія Тарута…

Проте, НБУ цю новину спростовує, стверджуючи, що «НБУ традиційно за місяць повідомляє про майбутні зміни у складі правління. Такого повідомлення не було, а значить, інформація не відповідає дійсності».

Тема про «долар по 8» не нова. Цю мантру повторюють з наголосом, що начебто Майдан спричинив обвал курсу національної валюти. Заодно звинувачують і владу, яка начебто керує економікою «не так». Проте, «як треба», в умовах війни, пропозицій чомусь не надходить.

В даному разі активізація проти Гонтаревої зрозуміла: ліквідація Гонтаревою банків-примар багато кому перекрила повітря, вірніше надходження коштів, які такі банки виводили із обігу і наповнювали кишені окремих осіб. А як відомо, за правління Гонтаревою було ліквідовано 82 банки, які займалися відмиванням грошей або не мали активів. За словами глави НБУ:

20 банків просто займалися відмиванням грошей, в інших банках просто не було абсолютно ніяких активів, тому що їхні вкладники просто ці активи вкрали.

Підставами для закриття банків також стали сумнівні операції з коштами кредиторів, недостовірність звітності та не дотримання нормативів, які встановлені НБУ. Тому, дії НБУ у ліквідації проблемних банків є виправданими, адже подальше існування не забезпечених власними активами, діючих порушенням встановлених нормативів банків, збільшує ризики кредиторів цих банків і могло б закінчитись тим, що банки будуть не здатними своєчасно і в повному обсязі виконувати законні вимоги кредиторів через недостатність коштів. За такого масиву банків-примар і їх потенціальної неспроможності, під загрозу міг би стати і Фонд гарантування вкладів, який має обмежені ресурси на компенсацію вкладів. Крім того, функціонування таких банків і у подальшому ставить під загрозу стійкість всієї банківської системи України і зусилля НБУ на стабілізацію курсів національної валюти.

Всього Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подали в правоохоронні органи більше 3300 заяв про вчинення кримінальних злочинів власниками збанкрутілих банків на загальну суму близько 300 млрд грн.

Власне з банками зрозуміло. Нехай тепер цими банками займаються правоохоронні органи. Але в цих нападках проглядається інший контекст.

Гонтарева є представником влади і, як кажуть, креатура Президента. Якщо Президента дістати важко, то зусилля інформаційних атак зосереджуються на його оточенні. Так було з Арсенієм Яценюком, коли він займав посаду Прем’єр-міністра. В чому тільки його не звинувачували, але як тільки він пішов у відставку, все забулось. Всі звинувачення у мільярдних крадіжках і зловживаннях виявились звичайним пшиком. А потім ще й виявилось, що то була проплачена акція. Тобто, мета була не покарання чиновника, а обмежити коло близьких до Президента людей, які направлені на проведення реформ.

Така ж ситуація і з Гонтаревою. Мобілізуються проплачені акції, преса, інші засоби масової інформації. Деякі звинувачення навіть звучать смішно. Наприклад її заяви про те, що  «подальшої девальвації не буде» й «долар зупиниться» спочатку на рівні 12 грн, потім на рівні 16 грн, потім на рівні 20 грн. А що, голова НБУ повинна була говорити, «скупайте долари, бо буде інфляція? Гроші люблять тишу.Також звучать підозри, що голова Національного банку України Валерія Гонтарева свідомо не робить ніякого впливу на банки з оточення сім’ї Віктора Януковича (“Фідобанк”, “Смартбанк”, “Юнісон Банк”, “Фінанс Банк”) та російські банки. Аде які у неї можуть бути підстави, якщо ці банки витримують всі нормативи? Те ж саме і з російськими банками. Для того, щоб припинити їх діяльність, потрібно щоб або вони порушували якісь із нормативів, або було політичне рішення. А це вже поза повноваженнями НБУ і безпосередньо голови НБУ.

То ж треба розібратись чому протягом деякого періоду долар тримався на відмітці «8», а потім різко потроївся. Якщо звернутись до цифр, то навіть з першого погляду стає зрозумілим, що витік триразового знецінення курсу національної валюти слід шукати в періодах і діях влади, що передували Майдану.

Як відомо, команда Януковича прийшла до влади в результаті виборів президента на початку 2010 року. 2010 рік економіка ще працювала по енерції, і хоча певний приріст ВВП статистика зафіксувала, приросту промислового виробництва вже не спостерігалось (Таблиця 1).

Щоб якось приховати від громадян України свою неспроможність керувати економікою в умовах глобалізаційних процесів і при цьому утримувати популізм соціальних видатків, та влада вдалась до залучення нових кредитів, не вдаючись до жодних реформ в економіці. Влітку 2011 року Україна отримала 2 млрд дол. першого траншу за програмою stand by, за якою загалом Київ міг би отримати понад 15 млрд дол. Однак, через невиконання умов фонду щодо реформ в тарифній політиці, програма фінансування МВФ була запинена. Але це не зупинило залучення кредитних коштів з інших джерел. Уряд Януковича здійснював це шляхом продажу українських державних цінних паперів на світових ринках капіталу (Таблиця 2).

Всього за період з 2010 року по 2013 рік таких коштів було залучено на суму 33.4 млрд. доларів. Тобто, всього за чотири роки правління Януковича боргові зобов’язання України збільшились на мало не у двічі і це був один із факторів, який утримував курс долара на рівні 8 гривень за долар.

Іншим джерелом «стабільного» курсу на рівні 8 грн за долар, стали валютні резерви Національного банку. На кінець 2007 року вони становили майже 32,5 млрд дол., а у 2010 був період, коли перевищили 34 млрд дол., то на момент втечі тодішнього президента Януковича вони зменшились майже до 15 млрд. доларів. Тобто, уряд Януковича направив на стабілізацію курсу валют близько 19 мільярдів доларів.

Якщо скласти суми кредитів і витраченого на «курс по 8» золотовалютного резерву, то виходить, що для того, щоб утриматись при владі було витрачено більше 50 мільярдів доларів. Не виключається і те, що ці дії були умисними з метою доведення економіки України до повного зубожіння в певний період часу як один із елементів гібридної війни, яка була розв’язана Російською Федерацією задовго до прямого вторгнення у лютому 2014 року.

То ж можна сміливо заявити, що курс гривні до долара утримувався штучно. Не за рахунок нарощення промислового виробництва і валовового внутрішнього продукту, а за рахунок зовнішнього кредитування та проїдання золотовалютного резерву України накопиченого раніше.

Наочним прикладом може бути ситуація з грошима, які видала в кінці 2013 року Росія. Як відомо, Росія збиралась надати Україні позику у 15 мільярдів доларів на 2 роки. Перший транш, і на щастя, останній, розміром 3 млрд.доларів надійшов у грудні 2013 року: Росія купила українські євробонди і таким чином надала країні кредит у розмірі 3 мільярдів. Цікава доля цих грошей. Військовий прокурор Анатолій Матіос в інтерв’ю засобам масової інформації повідомив, що:

 — Ми досліджували через казначейство, через інші інструменти, куди ж поділися 3 млрд дол., узяті в борг у Росії, які прийшли вже під час революції… Більше 800 млн дол. були одразу, навіть без заходу в Україну, спрямовані на погашення божевільних боргів з величезними процентними ставками за кредитами України.

Решта грошей, за словами військового прокурора, були спрямовані бюджетникам:

Вдумайтеся, більше 2 млрд дол. були виплачені всім бюджетникам, всім, хто мав відношення до влади, щоб влада встояла.

Ці 2 мільярди вкинутих в економічну систему країни створила ще більший тиск на курс гривні. Резерви утримувати курс на рівні «8» був вичерпаний.

Тому, слід критично відноситись до звинувачень Майдану, НБУ і безпосередньо  Валерії Гонтаревої балаєчниками. Витоки триразового зменшення курсу гривні до долара слід шукати в «попередниках», а не звинувачувати НБУ і його керівників. Фактично, НБУ привів у відповідность курс гривні до долару, який штучно утримувався в попередні роки за рахунок зовнішнього кредитування та золотовалютного резерву України. Будь хто на місці голови НБУ, якщо він відстоює інтереси України, робив би те ж саме. Якраз левова частка причин знецінення закладена у попередні періоди. І лише невелика частка – це діяльність банків-примар, які виводили валюту з країни і створювали валютний дефіцит і, звичайно ж, війна, оскільки підприємства, які зараз окуповані російсько-терористичними угруповуваннями, були одними із тих, хто приносив до бюджету України валютні надходження.

Але навіть в умовах війни, НБУ зумів стабілізувати курс долара. А як показує графік на Рисунку, за правління Валерії Гонтаревої золотовалютний резерв навіть став відновлювати свої позиції і створив умови для подальшої стабілізації курсу на існуючому рівні.

Але чому ж таки така активізація балалаєчників? На перший погляд можна було б сказати, що міф-мантра про «долар по 8» — це звичайна економічна неграмотність. Але ж цього сказати не можна, оскільки балалаєчниками виступають не прості люди, навіть якщо серед них є і члени партії «Прості люди». Окремі з «нападників» мають економічну освіту, мають багаторічний бізнесовий досвід. То ж вони розуміють і усвідомлюють свої дії. Заробляють політичні дивіденди? Було б дуже схоже на це, якби не було війни, гібридної війни, яку розв’язала Російська Федерація проти України. В особі Валерії Гонтаревої уособлюється Майдан і звинувачення її у всіх смертних гріхах – це інформаційний напад на Майдан і спроба дискредитації Президента. Кому це вигідно? Звісно кому – ворогу.

Андрій Безуглий

Загрузка…