Кандидати спекулюють на тему палива. Можуть «зпалитись» …

Кандидати спекулюють на тему палива. Можуть «зпалитись» …

Невтишні прогнози Національного банку щодо того, що вартість тисячі кубометрів зросте щонайменше на 300 доларів, справдились. Відповідно до рішення Кабінету міністрів, ціна на блакитне паливо зросла на 23,5 відсотки з 1 листопада. Отже, подія не нова. Питання, чому пишу зараз?

Річ у тім, що весь Харків, як і інші міста та села України вкритий білбордами одного з кандидатів президенти України, який обіцяє знизити ціну на газ удвічі. Правда, на білбордах зпочатку була обіцянка щодо «раю» відразу після обрання. Потім в своєму інтерв’ю Леді Ю попрохала 7 місяців після її обрання на посаду президента, дослівно: «Коли ця влада на чолі з президентом буде усунена шляхом демократичних виборів через сім місяців, я гарантую що тарифи на газ та тепло будуть мінімум вдвічі зменшені». Це вже цікаво. Тобто в квітні стати президентом, для чого пообіцяти через 7 місяців знизити ціну на газ у двічі. На цьому тренді, що буде знижено ціну на газ, ще пройти вибори до Верховної Ради України, які відбудуться в кінці жовтня, тобто рівно через 7 місяців. А що буде потім?

Отже, давайте розбиратись. Як відомо, одна із причин подорожчання газу полягає у зміні формули розрахунку вартості. Віднедавна ціна почала вираховуватися за наступною формулою: рівень імпортного паритету (тобто цін на паливо на світовому ринку), до якої додається курс національної валюти, ще додаємо податок на додану вартість, а також ціна транзиту блакитного палива, далі йде націнка компанії Нафтогаз України. До речі, зрозуміло, що зарплати керівництва НАК «Нафтогазу» занадто великі. Втім, все одне компанія потребує значних фінансових надходжень, в тому числі для фінансування нового видобутку газу та розвідки газових родовищ.  Адже, у зв’язку із збереженням тенденцій стрімкого зростання ціни на блакитне паливо все більше і більше зростає потреба і необхідність видобутку власного природного газу, зокрема в Україні ухвалено низку законодавчих змін, які дозволять зламати негативний тренд.

Крім того, є ще друга складова високої ціни на газ. Це складова політико-економічна. Україна має значну заборгованість перед Міжнародний валютним фондом. Борг розміром 54 млрд. доларів треба хоча б обслуговувати, тобто сплачувати по ньому відсотки. Основна маса боргу – це запозичення 2007-2013 років. Тобто роки, коли при владі був ПРиБЮТ. Позміно. Уряд Тимошенко, потім уряд Януковича, потім уряд Тимошенко, потім уряд Азарова. Якось так. Зараз ті політичні сили йдуть на вибори із нищівною критикою влади. Проте, вони лише наробили величезні борги. Ну ще зуміли перепродати «Криворіжсталь» та роздати «Юліну тищу». За рахунок перепродажу «Кріворіжсталі» та накопичення боргів перед МВФ. Щодо інших шляхів використання кредитних коштів – щось автор не пам’ятає. Ну ще була траса «Харків-Перещепино». Певно і все.

При цьому, 31 жовтня 2008 року прем’єр-міністр Тимошенко підписала меморандум з МВФ. При чому меморандум з МВФ до ціни на газ? При тому, що саме у вказаному меморандумі містяться зобов’язання з макроекономічної діяльності, в тому числі щодо механізму встановлення ціни на газ, про яку ми написали трохи вище. Отже, діюча влада платить за борги «папередніков».

Автор не є прихильником винницького комунальника Гройсмана, який став «завгоспом» країни. Не викликає захоплення в нас і його земляк, що став очільником вже не солодкої корпорації, а великої країни, найбільшої за розміром держави у Європі. Проте, є ще правда. Без кредитів МВФ нас очікує дефолт та повна девальвація  гривні. Тоді ціни на газ, та взагалі на все стануть «захмарними». А на газову голку країни підсадили попередні уряди. До речі. Однім з останніх рішень уряду Тимошенко була зміна менеджменту корпорації «Укрнафта». Цим рішенням міноритарний акціонер – група «Приват» чомусь став призначати менеджмент корпорації, де контрольний пакет акцій залишився в держави. «Укрнафта» – це і Кременчуцький НПЗ, і мережа заправок, і мережа трубопроводів, і ще – газові та нафтові свердловини. Всім цим керує Ігор Коломойский. Він не бажає чомусь зараз знижувати ціну на газ і пальне. Яке добувається і виробляється державною кампанією. Ігор Коломойський фінансує кількох кандидатів в президенти, які обіцяють знизити ціну на газ. Проте, зараз, володіючи, ще і до речи юридично сумнівно, «Укрнафтою», пан Коломойський отримує прямі взискі від високих цін на газ та пальне. Так само, як отримує великі взискі від цін на газ власник ТОВ «АКТІВ ГАЗ РЕСУРС», інший багатолітній спонсор ВО «Батьківщина» Віталій Данілов. І всі вони дуже критикують владу.

При цьому, є інша складова цієї газової історії. По Україні, зокрема, по нашій Харківщині прокотилася хвиля протестів проти видобутку газу. Нібито, проти видобутку сланцевого газу. Хоча, всім відомо, що мова йде про розвідку та видобуток звичайного природного газу. Який видобуває державна компанія НАК «Нафтогаз України», на Харківщині його структурний підрозділ – «Шебелінкагазвидобування». Так ось, цікаво, що дуже часто навіть фізично перешкоджають проведенню геолого-розвідувальних та пошукових робіт з виявлення закладів блакитного палива громадські активісти, які бігали під прапорами «АнтиМайдану». Водночас, їх союзниками стали активісти ВО «Батьківщина». Чому такий дивний збіг інтересів? Може потрібно перестати працювати на інтереси сусідньої країни? Може треба спільно працювати над шляхами диверсифікації джерел постачання палива в Україні, відпрацювань системи енергозбереження, зниження енергоємності та енергозатратності українського виробництва? Звісно, це стосується лише тих, хто думає про країну та її долю.

 

Євгеній Бабенко

 

Загрузка…