Керченський прорив та справжній блеф російської сторони

Керченський прорив та справжній блеф російської сторони
фото соц.сети

Нещодавно в межах вод окупованого Криму відбувся інцидент, на що в російської сторони не підібралося особливих виправдань. 23 вересня Військово-морськими силами ЗСУ було здійснено складну операцію. Два українські кораблі – «Донбас» і «Корець» за стратегічним планом переправилися через Керченську потоку, що відбулося увечері. Вже наступного дня судна дісталися пункту призначення. Інформація щодо стратегічного плану була суворо засекреченою.

«Український флот вперше за довгий час діяв активно» — зазначає військово-морський експерт Володимир Заблоцький. Дійсно, ситуація була дуже напруженою, судна супроводжувалися російським флотом, існувала загроза військової атаки. Українські кораблі ж, у свою чергу, не мали ні єдиної можливості захисту – «Донбас» — це пошуково-рятувальне судно особливої будови, з можливістю базування малих катерів. «Корець» — звичайний буксир 1973 року після ремонту. Обидва судна зайшли на територію, повністю контрольовану агресором, себто Керченську протоку. Операція пройшла успішно, українські судна змогли пройти без перешкод поряд з окупованими Керченською протокою та Кримом (а також під Кримським мостом). Напругу створювали не тільки кораблі з окупаційної зони, а й декілька випадків, напередодні події.

Незадовго до дня назначено операції з боку РФ відбулося два неприємні інциденти. 20 вересня з українськими суднами надмірно близько зблизився російський корабель «Приазов’я», створивши вкрай небезпечну ситуацію. Наступного ж дня ситуація повторилася в повітрі, коли російський винищувач Су-27 наблизився екстримально близько до українського військово-транспортного літака АН-26. В обох випадках Російська Федерація порушила вимоги міжнародних правил та спровокувала небезпечні ситуації. Крім того, щодо міжнародних вимог, то слід зазначити і наступний факт.

З моменту окупації Кримського півострова, себто з 2014 року, український флот здобув можливість вільного плавання по Азовському морю та Керченській протоці. Це підтверджує Конвенція ООН та міжнародні угоди. Таким чином, Україна не порушувала жодну свою обіцянку, а навпаки – користувалася власним правом. Тим паче, що за міжнародними умовами Крим і прилягаючі до нього води (у тому числі й Керченська протока) є українським, адже за Конвенцією 2014 залишаються діючими ті ж правила, що і раніше. Україна користується надрами власної землі та має на меті звільнення Кримського півострову.

У відповідь на документовану аргументацію, російська сторона висовує своє бачення ситуації – ніби то українські судна скористалися послугами Керченського лоцмана (не безкоштовно), через що й отримали вільний доступ до протоки. Інформація суворо розкритикована – українська сторона повідомляє, що дійсно скористалися послугами, але ніяких грошей нікому не платили. «Ми нічого не платили, і питання про оплату навіть не стояло. Це фейк російських ЗМІ, тому що з нашого боку питання про оплату не піднімалося» — повідомляє перший заступник командувача ВМС ЗСУ Андрій Тарасов.

Ситуація, що склалася, має не зовсім однозначний характер. Зі сторони Росії дійсно проводився контроль і окрім кораблів, у повітрі час від часу можна було побачити літаки. З іншого ж боку, українські судна чітко дотримувалися свого стратегічного плану, а отже російський моніторинг ніяк не можна було назвати контролем. Тим паче, що кораблі далеко не войовничої спрямованості. Якщо б РФ все ж таки спробувала перешкодити, то це було б прямим порушенням вищезгаданої Конвенції 2014 року, а отже слід чекати появу нових санкцій. Втім, має право на існування й інший факт – Росія намагається уникати прямих конфліктів, до останнього не підтверджувати свою присутність до ситуації. Такі дії зі сторони повторювалися неодноразово. Якщо б російські морські судна наважилися проявити агресію щодо українського флоту, то за таких умов не можливо було б вийти сухим із води. Агресор це знав, тож ситуацію, коли на противагу двом українським беззбройним суднам виступило близько десятка озброєних російських кораблів, неможна назвати ніяк по-іншому, ніж блефом. Такого роду «залякування» з боку Москви проводилися неодноразово.

В супротив владі непідконтрольних територій, українські кораблі досягли кінцевої точки – Бердянська. Тут вони мають стати основою флотського угрупування нової військово-морської бази України в Азовському морі.

Артем Листопад

Загрузка…