Україна, сьогодні, другий рік поспіль відзначає День десантно-штурмових військ, який, до того ж припадає на День святого Михаїла. І це не випадковий збіг, а символічний зв’язок новостворених десантно-штурмових військ з їх небесним покровителем.
Архистратиг Михаїл, небесний покровитель десантних військ не лише в Україні, а загалом у всьому світі. Є у цьому розумна аналогія: як Архістратиг з Неба на Землю веде Воїнство Боже, так і десантники з неба опускаються на землю, для перемоги над ворогом. Образ Архістратига також увійшов і в емблематику ДШВ. Беретний знак українських десантників це композиція з крил, вогненного меча і парашута. Парашут, звісно головний атрибут десантника, а от крила і меч-фламберг, як прообраз вогненного меча знову ж таки відсилають нас до образу покровителя українських десантників.
Окрім свята та патрона, українські десантники змінили й колір берета. З радянсько-російського блакитного кольору на темно-бордовий колір «марун», який використовується в переважній більшості країн світу.
Берет кольору «марун», як символ десанту, вперше з’явився у 1942 році. Пропозицію зробити саме такий головний убір запропонував командир британської Першої десантної дивізії Фредерік Браунінг. На той час його дивізія хоробро боролась в Північній Африці. Через яскраві берети та еталонну відчайдушність, німецькі військові з Африканського корпусу дали британським десантникам прізвисько «червоні дияволи». Згодом після висадки в Нормандії й операції «Гарден-Маркет», в знак солідарності, британські десантники дали право носити марунові берети американським «ейрборнам».
Наразі берет темно-бордового відтінку носять десантники 59 країн, зокрема 19 країн НАТО. Україна стала шістдесятою у цьому списку, долучившись до західноєвропейської «мілітарної» традиції. Для українських десантників — колір «марун» — це колір запеченої крові загиблих побратимів.
Щодо СРСР, то там теж спершу були запроваджені малинові, майже марунові берети, але уже 1968 року, постановою Президії Верховної Ради СРСР берет змінили на блакитний. В цей час СРСР придушував повстання в Чехословаччині. Десантників перевдягали в блакитні берети, щоб місцеві жителі сприймали їх за миротворців. Згодом радянська пропагандистська машина придумала романтичну легенду про берет «кольору небес». Наразі, десантники семи країн продовжують носити блакитний берет — Болгарія, Вірменія, Білорусь, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан та звісно ж Російська Федерація.
Однак, не будем заглиблюватись в історичний та символічний контекст цього дня, а приєднаємось до слів привітання командувача Об’єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва, який зазначив: «Десантно-штурмові війська народилися в період смертельних для України випробувань, у вогні кривавого протистояння російської агресії на Сході країни. Ви втілили в собі не лише кращі традиції минулого, а й бойовий досвід, незламний дух, мужність і самовідданість героїв-захисників України. Ваш подвиг вписаний золотими літерами в історію країни, на Вашому прикладі виховуються нові покоління захисників України. Ваша головне якість — здатність виконувати складні завдання в екстремальних умовах. Воїн-десантник є синонім таких рис як честь, гідність, вірність обов’язку, доблесть. І особливим змістом це поняття наповнилося в цей період, коли десантно-штурмові війська стали надійним форпостом безпеки нашої держави».
Остап Смерека
