Кажуть, що коли людина говорить з Богом це молитва. А коли Бог з людиною – шизофренія. Та протоієрей Київського Спасо – Преображенського собору Андрій Дудченко, упорядник видання, навряд чи оцінить цей жарт. Він переконаний: молитва це завжди діалог. Просто Бог відповідає на її слова згодом, через Святе Письмо та життєві події. Це твердження одне з тих, що лягли у основу унікального видання «Молитвеник». Його унікальність не лише у тому, що книгу українською видано під егідою УПЦМП, подібні випадки вже були. «Молитвеник» позиціонують, як приклад уміння православної церкви йти у ногу з часом та відхід від ортодоксального фундаменталізму.
«Майдан це теж була літургія – богоугодне дійство у якому ти не можеш бути глядачем. Так чи інакше ти береш участь у ній» — дивно чути, такі слова від священнослужителя УПЦМП. Враховуючи, що його російські колеги благословляють на вбивство українців «казаков» і їм подібних. Здорові патріотичні ноти є й у «Молитвенику» — «Молитва за Україну», «Молитва про захист України від загарбників».
— Є певний збіг у тому, що місцем презентації «Молитвеника» обрано «Накипело». Нам вже дійсно накипіло, що православні українці не мали подібної книги. Видання у чомусь наслідує ранні, забуті після поділу церков у ХІ ст., християнські традиції. Наприклад це «молитовне» читання святого письма, велика увага до «Псалтиря», молитви з якого промовляв сам Спаситель, а в його основу ліг «Часослов», півзабутий після ХVІІ ст. Водночас мі розуміємо, що церква має змінюватись. Релігія не має тупцювати на місці, — говорить отець Андрій.
Складаючи український «Молитовник» він опирався на традиційні молитви, та написані у ХХ сторіччі. Та не лише зміст виділяє книгу. Її дизайн – робота відомого художника та каліграфа Олексія Чекаля. Його дизайнерські роботи вже давно вважаються прикладом найвищого смаку серед італійських та німецьких релігійних організацій. Майже на кожній сторінці розцвітають квіти, сплітаються у орнаменті фантастичні звірі та християнські символи. Візантійський та слов’янський стиль поєднано з українським бароко.
Відання, у малому та великому форматі, розійшлось майже одразу 8 000 примірників. Ціна першого – 100 гривень, другого, скороченого – 20. Та видавці планують додатковий тираж на 10 000. Буде дивно бачити його на полицях поруч з книгами п житіє Миколи ІІ.
Упорядники молитвеника упевнені, що УПЦМП шкодять стереотипи. Видавець та коректор видання Євген Абрамчук навіть заявив, що у зоні АТО є декілька капеланів від МП. На українському боці. Сам Євген – активний учасник Майдану. Тай на протязі усіє презентації чулися заклики «молитися за Єдину Українську Помісну Церкву».
Та найцікавіше отець Андрій сказав нашому кореспонденту вже після презентації:
— У «Молитвенику» не випадково є «Молитва про єднання православних українців». Я особисто підтримую це об’єднання. Можливо не всі колеги з моєї, ПОКИЩО підпорядкованої Московському Патріарху, церкви зі мною згодні. Вистачає й тих, хто волів би «об’єднання» під російським керівництвом. Але тих, хто на 100% поділяє мої переконання більше — біля 1/3. Інші ж підуть туди куди й більшість. Усіх небайдужих закликаю: по-перше моліться за нашу єдність. А по-друге, скажу, усе, що росте з низу до верху природне, життєздатне. Така воля Божа. А те що робиться «зверху» (не Богом, а людьми) рідко приносить добро. В першу чергу від українських вірян залежить, як швидко Україна матиме свою об’єднану Православну Церкву.
