InsiderNews мав бесіду з керівником штабу міжобласного об’єднання «Терен Схід» політичної партії Національний корпус Владиславом Соболевським. Розмовляли про перспективи «Національного корпусу», Перший націоналістичний хаб у Харкові, різноманіття діючих проектів та позицію партії щодо політичної ситуації в країні, зокрема на її східних територіях
Національний корпус це дуже молода партія і певно наймолодша за складом своїх учасників. На вашу думку, це недолік чи перевага?
Так, ми наймолодша партія, з тих, що входять до рейтингів соціологічних опитувань. І це – великий плюс! Ми можемо дати виборцю альтернативу. Сьогоднішній політичний істеблішмент є замусоленою картярською колодою. Більшість із цієї крапленої колоди не мінялась вже майже 30 років! Після революцій 2004 та 2014 років до неї додалось декілька нових, але дуже гнилих чорних карт. Так, ми молода партія. Але серед нас багато активістів Майдану і тих, що після нього бився на війні. Вони звільняли українські міста, вони втрачали побратимів… І такі люди йдуть у політику не з корисливих мотивів, не за якимись політичними преференціями. Так, ми молода партія і тому діємо дещо інакше ніж інші. Кажу відверто: нерідко наші дії це «робінгудство». І це навіть може виглядати, як популізм. Але це не «ліплення сирників», не PR на збройних силах чи хворих дітях. На відміну від того, як це робить подружжя Порошенків, ми робимо реальні речі, реально допомагаємо звичайним людям , коли інші лише говорять. Так, у нас немає корупційного досвіду чи досвіду брудних політичних ігор. І ми не збираємось його набувати.
Зазвичай «борці із популістами» і є найбільшими популістами. Ті, хто постійно кричать «Популізм! Популізм!», не має за цим часу робити щось насправді…
Згоден. Але і сам спосіб дій змінюється. Зростають запити суспільства, разом з цим зростаємо і ми. Поясню: кількість судів, які ми контролюємо у Харкові, вже понад 20. Та ми розуміємо, що просто тиснути на суддів за допомогою громадськості, замало. Як приклад, суди над сепаратистами, яким дають лише по 8 років, не дивлячись на тяжкий злочин проти всього суспільства, – державну зраду. А зрадники мають отримувати кулю раніше за ворога. Потрібно змінювати законодавство, а для цього ми маємо бути і у парламенті, і у виконавчій владі. Для цього необхідно покращувати свої навички управлінської роботи. Сьогодні ми працюємо над підвалинами нашої стратегії по виходу держави з становища в якому вона опинилася. Поки я не можу сказати всіх подробиць, але це буде дієвий інструмент для порятунку країни.
А ви не боїтесь, що вашою партією як «трампліном» скористаються ті, кому глибоко байдуже на ідеологію «Нацкорупусу» та й Україну взагалі?
Насправді, ні. У нас дуже чіткий контроль за усіма членами партії. Наприклад, вже зараз представники Національного корпусу увійшли до складу рад ОТГ у Полтавській області (Терешківська ОТГ) і Донецькій області (Шахівська ОТГ). І ми контролюємо їх діяльність. Так буде з депутатами всіх рівнів. Мається на увазі, що наш представник повинен бути насправді активним і допомагати громаді. Нам не потрібні звіти про кількість депутатських запитів, нам потрібні реальні справи та їх результат. Я не виключаю, що є «паршиві вівці у великій отарі». Але наш кістяк – активісти та військові, і це переважить ложку дьогтю, що з’явиться через популяризацію партії.
А мажоритарники?
Для сучасної України мажоритарна система це суцільне зло! По суті, вони (мажоритарники — прим ред.) всі у кишені влади і Президента. Можливо сама ідея й непогана: людина з певного регіону відстоює інтереси цього регіону. Але, враховуючи сучасний менталітет українців, це часто перетворюється на боротьбу за право «розпиляти» бюджетні кошти у себе на «вотчині». І доки ми не змінимось, мажоритарка Україні протипоказана. Ми взагалі виступаємо за кардинальні зміни до виборчого законодавства. У тому числі, і за відкриті партійні списки – люди мають розуміти за кого голосують.
Які задачі ставить перед собою «Національний корпус» йдучи у владу?
Це задачі, які перед нами вже поставив український народ. Зараз у нас війна. Її не програно, але й не виграно. Потрібні докорінні зміни, а вони неможливі без людей у виконавчій владі та військовому командуванні. Інший приклад нагальної проблеми – це розбазарювання ресурсів. Бурштин, ліс, навіть реалізована байка бабусь про вивіз німцями чорнозему у Другій Світовій. Правда, вивозять чорнозем зараз самі українці. Ось такий здобуток чотирьохрічного «панування» Порошенка…
Ваша політична сила відома своїми акціями прямої дії. Але чи не станеться так, що люди, яким ви допомогли, потім все одно проголосують «за гречку»? Або просто купляться на демонізований образ націоналістів?
Я так не вважаю. Коли ми захищаємо людей від свавілля чиновників та криміналу, вони це пам’ятають. Наприклад, відома режисерка у Харкові придбала квартиру. А її сусідом виявився наркоман, який постійно варив макове зілля. Вона звернулася до поліції, а там їй сказали «йди до Нацкорпусу». Ми вирішили це питання, але суть у тому, що влада вже частково в наших руках. Звісно, це не формально і поки що дуже фрагментарно. Але навіть із таким обмеженим ресурсом ми робимо те, що чомусь не роблять більшість правоохоронців й депутатів. Це ж стосується і роботи з молоддю. Місце, де ми зараз ведемо бесіду, це майбутній Перший націоналістичний хаб. Тут буде лекторій, спортивна зала з рингом та кросфіт зоною, коворкінг із доступом до Інтернету, де молоді люди зможуть обговорювати нові свої проекти та спільно працювати над ними. І все це буде абсолютно безкоштовно! Наша молодь заслуговує на це. Такі проекти допоможуть забрати молодь з вулиць, відштовхнути її від наркотиків та алкоголю. У нас є різні подібні проекти, діяльність яких розповсюджується на всі області, що входять до «Терену схід». Це «Спортивний корпус» і заняття із самозахисту для жінок та дівчат «Білі янголи», а також проект, спрямований на допомогу людям похилого віку «Зв’язок поколінь», проект «Пам’ять нації», що вшановує наших полеглих героїв, «Екокорпус» — боротьба із загарбанням та плюндруванням природних ресурсів. І всі ці проекти не на папері – вони діють. Вони несуть користь. Наші опоненти такого не роблять. Та й на фронті опонентів я не бачив…
Щодо теми війни: що важче, освоїти військову справу чи політику?
Війна — це продовження політики. З іншого боку, військова справа — це ремесло. Так сталося, що я на протязі 2,5 років знаходився на посаді начальника полку «АЗОВ». Займався плануванням та контролем діяльності великого військового підрозділу. Тому для мене політика це щось суміжне… І не даремно ми називаємось саме «Національний корпус». Ми завжди вносимо щось мілітарне й дисципліноване у наші структури. Чи ставлюся я до політичної діяльності як до ведення бойових дій? Цілком можливо. Але зазначу: війна чистіша за політику.
Як ви й казали, війна — це продовження політики. Виходить, ви згодні з твердженням, що «політика – продовження війни»?
Виходить, що так… Коли я розумію, що у наших солдат по переду ворог, а позаду – зрадливе керівництво, я впевнююсь, що потрібно змінювати ситуацію не лише там, а й тут. Наші війська готові звільнити Донбас. Вони готові цілодобово тренуватися аби звільнити Крим. Але немає характеру, немає волі у нашої влади. Немає бажання це робити. І такий президент не може бути лідером нашої нації.
Від глобальних питань до місцевих… Чи враховуєте ви регіональні особливості у своїй роботі?
Саме тому і було створено «Терен Схід», який охоплює Полтавську, Сумську, Харківську, Донецьку та Луганську області. Ми розуміємо, що для цих областей є багато спільних проблем. Дуже важко, сидячи в Києві, зрозуміти проблеми села Кобиляки, що на Полтавщині. Маючи у підпорядкуванні декілька областей, ти фізично наближаєшся до проблем їх мешканців. Вирубка лісу на Донбасі і у Карпатах мають зовсім різні наслідки. На заході можуть розпочатися селеві потоки. А на сході, де лісів й так майже немає, вирубають лісосмуги. Без них загине врожай озимих на полях. Тому наші дії підпорядковані місцевим проблемам. І ще одне. Дуже легко бути патріотом на Львівщині, де тебе оточують національно свідомі люди. У тому ж Маріуполі теж вистачає націоналістів. Але є й радикальні антиукраїнські елементи. Крім цього, прифронтові області це зона, де є загроза терактів. Харків теж – загадайте вибухи у лютому 2014, коли загинули діти. Ворог тут на відстані 50 км. Тому «Терен схід» несе особливу відповідальність.
Ми знаходимося у майбутньому Першому націоналістичному хабі . Як реагують на його появу місцеві мешканці?
Спочатку з пострахом перепитували, чи не збираємось ми тут відкрити нічний клуб. Ми їм пояснили, що тут буде протилежний за змістом заклад. Неподалік військова частина. Бійці з цієї частини постійно питають нас, як можна долучитися до наших івентів.
А ті, кому ви вже перейшли дорогу, робили спроби «домовитись»?
Авжеж. Наприклад, коли ми надали доступ до води одній громаді у Харківській області, то той, чий паркан ми при цьому знесли, намагався «домовитись». Пояснював, що ми йому та його близьким «обламали» бізнес… Ми ніколи не будемо домовлятися із тими, хто чинить несправедливість, малу чи велику. З тими, хто розкрадає нашу країну. Але навіть якщо не брати до уваги моральний бік справи… Ну як ми можемо йти на поступки, коли люди знають нас саме за такі от акції та принциповість? Зараз не час для «договорів». Ні з внутрішнім ворогом, ні із зовнішнім. При цьому, ми навіть намагаємось донести до антиукраїнськи налаштованих громадян те, що вони є УКРАЇНЦЯМИ. Якщо вони не розуміють: два варіанта — або тюрма або еміграція.
Уявіть собі, що ви говорите із звичайним мешканцем села Кобеляки, яке ви згадували, чи з пересічним харків’янином, який майже нічого не чув про Нацкорпус». Як ви поясните, хто ви такі?
Якщо це пересічний житель Кобеляк, то я скажу йому, що своєю щоденною діяльністю він виконує програму нашої партії. Кожен пересічний українець, який кожного ранку встає та оброблює свою ниву і піклується про своїх дітей, він і є національно свідомою людиною та націоналістом. Хто ми такі? Ми сила, що змінює країну. Ми ті, хто створює місця, де може збиратися молодь, ми ті, хто знищує паркани, за якими ховається олігархат.
