Харківська «Просвіта»: велика історія з невизначеним сьогоденням

фото InsiderNews

Якщо порівнювати громадські та політичні організації з музичними гуртами, то «Просвіта» це «олдскульний» бенд із великим минулим. Він має стійку аудиторію прихильників та багату історію, але зовсім не такий популярний, як його молодші сучасники. Протягом свого існування «Просвіта» зіштовхувалася із повною забороною, але був і час коли її члени формували уряд України. Здавалося б, після здобуття незалежності нашої держави, для «Просвіти» мали б настати «золоті» часи. І тим більше у пост-майданній Україні, коли усвідомлення національної ідентичності та патріотичні пориви українців вийшли на новий рівень. Але продовжуючи аналогію з музичним гуртом «музика» «Просвіти» виявилась не зовсім актуальною у наш час. Принаймні таку думку можна почути від колег просвітян по громадсько-політичному цеху. Та самі просвітяни переконані – майбутнє у організації є. Ось тільки потрібно вирішити проблеми сьогодення. Принаймні ці проблеми є у Харківського осередку «Просвіти». Про це говорили на прес-конференції присвяченій 150-річчу «Просвіти».

Саме 150 років тому організацію було засновано у Львові. У 1917 році її осередок з’явився і у Харкові та інших містах Слобожанщини, включно із Бєлгородом. Діяльність організації відповідала назві – вона просвітлювала українців. Просвітяни не лише допомагали українцям усвідомити національну ідентичність – вони дійсно займалися їх навчанням та освітою.

Під час національно-визвольних змагань 1917-1921 років просвітяни брали активну участь у формуванні владної верхівки УНР та ЗУНР (більше 50% уряду!) та Української Держави Гетьмана Петра Скоропадського (біля 33% уряду мали відношення до «Просвіти».

За радянських часів «Просвіту» було заборонено. Було заборонено навіть використовувати це слово. У 1988 році організація відродилася і діє по цей день у всіх містах України. Але у Харкові вона має свої специфічні завдання та проблеми.

— У Харкові ми виступаємо як певна об’єднавча сила для патріотичних організацій Харкова. Наприклад «Марш вишиванок», організований нами, зібрав абсолютно різні рухи. Вони розуміють, що «Просвіта» — це та організація, під егідою якої вийти нікому несоромно, — запевняє член ради «Просвіти»  та доктор політичних наук, професор ХНАПУ Галина Куц.

Що до «несучасності» організації, то її члени стверджують – це міф. Просвіта має достатньо молодих кадрів та активно працює у соціальних мережах. Ось тільки у Харкові «просвітяни» зіткнулися із проблемою квадратних метрів.

— Міська влада зовсім не сприяє нашій діяльності. Маємо проблеми із приміщенням, — скаржиться Галина Куц.

Але харківські просвітяни здається вже знайшли вирішення цієї проблеми. Головний відділ «Просвіти» у Києві обіцяє допомогти їм на найвищому рівні. Обіцяють навіть донести проблему до Верховної Ради та Адміністрації Президента. Якщо питання вирішиться – просвітяни обіцяють «розгорнутися» на повну. У їх кадровому «арсеналі» є чимало вчених, викладачів, педагогів, митців. Усі вони готові на волонтерських засадах робити те, що й і їх попередники 150 років тому – просвітлювати душі та розум українців.

Загрузка…