Мабуть, уже всі чули, що Путін “видав указ про спрощену процедуру набуття громадянства мешканцями самопроголошених Л/ДНР”. Матеріалів на цю тему є багато, але дуже мало серед них викривають важливі для розуміння цілісної картини нюанси. Даваймо разом розберемося, що сталося і що буде далі.
“Провокація” — це визначення постійного представника США в ООН Джонатана Коена. Вчора відбулося екстренне засідання Ради безпеки ООН, скликане Україною з приводу події. Німеччина, Франція, Велика Британія, Бельґія, Польща, Швеція, Італія та Нідерланди підтримали Україну та засудили дії Путіна як такі, що підривають наш суверенітет.
Зміна Президента — безумовно, дуже сприятливий час для провокацій, тому і видав Путін даний указ саме зараз. Але дуже важливо розуміти, що механізм запущений був уже досить давно, а продуманий — набагато-набагато раніше.
У грудні минулого року т.зв. Рада Федерації прийняла новий закон про громадянство, який розширює можливості його набуття симпатиками РФ у сусідніх країнах. Він має на увазі і “спрощену процедуру”.
Що таке “отримання громадянства РФ за спрощеною процедурою?”. Отримання його щонайбільше за три місяці без вимоги до постійного проживання в РФ п’ять років і без прискіпливиго екзамену на знання російської мови та конституції. (Так, таке правило давно діяло при деяких схемах набуття РФ-івського громадянства. Дуже добре, що у нас нарешті теж таке вводять). Сама нова “спрощена процедура”, і красиве її подання — має дійсно простимулювати набуття мешканцями окупованих територій громадянства Російської Федерації.
І далі можливо два сценарії. Або примусова паспортизація, як у Криму, або вона буде суто добровільною і навіть, можливо, зі штучними перешкодами. Різні варіанти можливі для різних катеґорій населення й у різний час. Чому? Треба розуміти мотивацію окупантів:
З одного боку, російська армія має конституційні підстави “захищати” громадян РФ за межами своєї країни. Так “захищають” Придністров’я, Абхазію, Південну Осетію і так уже майже точно відомо, що доведеться “захищати” Донбас, бо стратеґія “ихтамнетов” вичерпує себе. Така мотивація диктує необхідність роздачі паспортів якнайбільшій кількості населення і як раз тим людям, що там живуть, і хочуть вони цього чи ні.
З іншого боку, у Росії специфічна демоґрафічна ситуація. Пересичений сировиною і низькотехнолоґічний, але великий ринок — потребує великої кількості робочої сили. Країна роздираєтся економічними суперечностями. Офіційно(!) три різних мінімальних зарплатні — для Москви, СПб і решти імперії. Чисельність населення стрімко зростає серед суспільних ґруп, які віддані способу мислення, несумісному із життям у сучасному соціумі. Серед “білих людей” — чисельність населення скорочується куди дужче, аніж у сусідніх державах. Тому РФ давно має доктрину, згідно з якою треба стимулювати приток робочої сили та імміґрантів з европейської частини СРСР, і це забезпечується зокрема руйнуванням сусідніх країн. Відповідно до цього чинника окупанти мають роздати паспорти лише найлояльнішим і продуктивним жителям Донбасу, які тоді отримають право працювати у РФ де завгодно без обмежень. Для пенсіонерів російський пенсійний фонд оперативненько розтлумачив, що “можна буде отримувати страхову пенсію за віком, якщо переїхати в Росію”.
Чим це страшно для нас? Створює потенціал для масштабнішого і відкритішого вторгнення реґулярної армії РФ. Може сприяти зміцненню Росії саме по собі, що є руйнівним для України та демократичних країн світу.
Західний світ готує у відповідь нові санкції та продовження старих. Українцям же варто, мабуть, бути готовими чимось жертвувати для підтримки наших співвітчизників по той бік лінії розмежування. На важливості цієї підтримки наголошують усі наші політичні сили — аморально кидати напризволяще своїх людей, які опинилися під окупацією. Тим же часом, дуже варто замислитися над законопроєктом, поданим нині ще чинним Президентом Порошенком, який нарешті може запустити позбавлення українського громадянства за набуття громадянства країни-аґресора.
Ігор Алексєєв, член Ради ХОО ВТ “Просвіта”
