«Всякому городу нрав і права…». Це певно найвідоміші слова Григорія Савича Сковороди – найвідомішого українського філософа. Навколо його постаті ходили і ходять різні пересуди. Хтось вбачає в ньому лінюха, що вештався Слобожанщиною, та виголошував прописні істини. Хтось вважає його українським генієм – самобутнім та значущим. Одні стверджують, що Григорій Савич був святим, інші взагалі доводять – він був геєм. Тут, як то кажуть «що в кого болить». Зараз портрет філософа прикрашає – 500 гривневу купюру, а середмістя Харкова стоїть пам’ятник. Саме біля нього в день 224-ої роковини смерті великого українця шанувальники Сковороди зібралися вшанувати його постать.
Поруч із пам’ятником сидів сивовусий бандурист, що часто співає козацькі думи у центрі Харкова. Також прийшли з десяток чоловік – «сковородинівців». Так називають себе ті, хто вважає себе послідовниками вчення філософа.
— Людей небагато, бо сьогодні будній день. Але сам Сковорода не робив різниці між вихідними та буднем. Крім цього скажу, що Сковорода був і залишається «не для всіх», — каже член ради Харківського обласного об’єднання «Просвіта» Ігор Алексєєв.
Ігор максимально спрощено пояснив основний месседж Григорія Сковороди: «кожна людина повинна поводитись людяно і займатися тим, що найліпше вміє і від чого вона отримує задоволення». Ці слова залишатимуться актуальними завжди.
Сковорода – постать всеукраїнського масштабу, але для Харківщини він особливо близький. Саме селами та містами Слобожанщини найбільше мандрував філософ. І саме на Харківщині було поховано філософа. Зараз це село назване на його честь – Сковородинівка (Золочівський район). А на могилі мислителя написані його останні, за легендою слова: «Світ ловив мене, та не спіймав».
