Більше 300 днів Україна виборює своє право жити не за “законами” совдєпії, а по правилах вільного світу. Уся країна стала на захист незалежності… ну майже вся. Не виняток в тому “майже” особливий склад киівських муніціпальних чиновників. Їм легше та зручніше працювати так як вони навчилися при радянський владі та передали своїм нащадкам “правила и обязанности”, а якщо бути ще точнішим “моральный кодекс”.
Ну скажіть будь ласка, за якою моралью, або за якими правилами вони знущаються з киян?! Бо те що відбувається в Подільському районі столиці інкше ніж знущанням, в кращих традиціях совка, назвати складно.
-
Скажить, будь ласка, коли в нашому домі буде працювати лифт? Ще з довоєнних часів він був відключений…
-
Під час планового, або аварійного відключення світла ліфти не працюють. Піп, піп, піп…
Хоч би запитали де не працює ліфт. Те що вони просто не вміють слухати, що їм кажуть це майже не біда, горе в іншому — вони не вміють думати, а може все ж таки, “традиции сАвецкой власти”?
Через пару десятків дзвінків вдалося з‘ясувати, що ліфт зламався, як то кажуть “не вынесла душа поэта”. Гроші які платили за користування підьомником десь ділися, тому жильцім дома керуюча компанія запропонувала спільне фінансування. По типу, ви збирайте гроші, а ми на них полагодим ліфт. Скільки відповісти не можуть, тому що не працює інтернет. Саме дурне в цій історії, що жителі продовжують получати розрахунки де з них вимагають гривні за утримання та експлуатацію ліфта.
Тепер трошки про знущання. На десятому поверсі дома, де вже більше як півтора роки не працює ліфт, живе така собі бабуся. Маленька, худенька вісьмидесяти чотирьох річна старушенція, живе під киівським небом, майже під самим дахом. Живе собі і бажає ще трохи пожити, аби побачити перемогу нашого народу над агресором. Але в адміністрації Подільського району міста Кіїва зайняті більш важливими справами ніж питання життя та смерті якоїсь бабці. Бо кожен підьйом до десятого поверху для цієї жінки це подвиг.
Крім бабусі в цьому “проклятому домі” живуть і інши люди, в яких є, наприклад, маленькі діти. Їм з останніх поверхів баготоповерхівки коляски можна спускати тільки на парашуті, а вже потім бігти з малям на прогулянку. І це теж не знущання, а так… “моральные принципы”.
Наостанок можна лише додати адресу проспект Георгія Гонгадзе 20ж.
