Ці книги могли б деяким чином розважити. Але деякі з них згідно з діючим законодавством підлягають утилізації. Інші ж твори можна було б прочитати, але для цього їх треба як мінімум написати. Або не треба.
Т. К. Вейдер
Абсолютно секретна смерть життя
Предок автора цієї книги давним-давно у далекій галактиці був відомим фахівцем із силових методів збереження територіальної цілісності імперій.
Тімоті Вейдер – нащадок династії Скайуокер, міжпланетний історик, професор Корусантської академії конспірології. Народився на Татуїні, навчався в Ендорському університеті. Працював у Республіканському центрі наукових досліджень про життя серед життя на Землі. Популярні праці цього дослідника історії Східної Європи 20-21-го століть опубліковані ширіувуцькою, хаттською, олгбанською та базовою галактичною мовами. За мотивами його книги «Підводний човен у степах України» було написано оперу, а сюжет «Абсолютно секретної смерті життя» ліг в основу сценарію документального фільму-балету.
Історія СРСР із найдавніших часів до кінця XVIII століття
М: Вища. Школа, 1975
Так, саме так, як сказано в назві цього підручника. Не раніше і пізніше. Виходить, що радянська людина гордо несла це звання або посаду від раннього палеоліту до пізнього феодального кріпацтва та початку формування капіталістичних відносин. У вступному слові повідомляється про те, що саме говорив В.І. Ленін, звертаючись до молоді на ІІІ з’їзді комсомолу. Не обійшлося вступне слово навчального посібника і без порівняння історії з ареною «гострої ідеологічної боротьби двох світів», згадані й сили, «ворожі до народів нашої країни». Власне, історія СРСР, згідно з цим посібником, починається з первісних людей, а закінчується туркменськими прислів’ями та приказками. У середині ж традиційний економічний і культурний розвиток народів на тлі добросусідського умертвіння ближніх, далеких і будь-кого між ними.
«Історія народу нашої країни – це не лише історія кріпацтва, панування релігії у духовному житті країни, не лише історія породжених усім цим темряви та відсталості», – йдеться у передмові. І, на жаль, ані слова про саму-саму докторську і аматорську у Всесвіті ковбасу або неймовірно м’яку газету серед газет, що зустрічалися коли-небудь у природі.
Я.П. Янь
Тридцять крапель замість сну
Чим зайнятися, якщо не пити? Звичайно ж, пити. Але пити пра-виль-но. Тобто, не шкодячи здоров’ю. Цикл лекцій про те, як важливо завжди мати в кишені лимонне пюре, про користь дрібних, але частих ковтків і про відповідні моменту салати для обличчя. Свою книгу, спочатку під назвою «А я вам зараз покажу, звідки треба правильно пити!», доцент кафедри словесності Білоруської сільськогосподарської академії дописував уже в лікувально-трудовому профілакторії. Теорія правильного вживання алкоголю підкріплена описом дослідів автора: стертими вранці постами та особистим листуванням у соціальних мережах, розшифровками нічних телефонних розмов, записами камер відеоспостереження у караоке-барах. Найцікавіша частина – курс практичних занять.
Н.П. Зелепукін
Словник шахової композиції
Видавництво «Здоров’я, 1982»
Книжка для любителів шахів і, зокрема, «шахової поезії», тобто композиції. Прізвище у автора якесь гібридне, можна сказати. Та й терміни, що зустрічаються у словнику, звучать якось неоднозначно. Так, наприклад, «атомна бомба» – це постать у «казковій» композиції. Перетворитися на неї дозволяється один раз пішаку, що досяг восьмої горизонталі. Цей колишній пішак може «стати на будь-яке поле і в радіусі R полів (число R заздалегідь обмовляється) і знищити всі фігури навколо себе» Така гра.
«Вічна загроза» – нічийна тема в етюді: слабка сторона у процесі захисту постійно створює загрозу мата королю супротивника чи загрозу виграшу фігури, відбиваючи цим будь-які спроби найсильнішої сторони здобути перемоги. «Вічний напад» – тема, у різновиді якої є «шалена» постать. «Кримська тема». «Київська тема». «Українська тема»…