Колись Герберт Уелс в передмові до нового видання свого роману «Війна в повітрі» написав: «Ще раз прошу читача звернути увагу на застереження, які я давав. Чи маю що додати до них? Мабуть, нічого, крім моєї епітафії: «Я ж попереджав вас, чортові дурні».»
Не слід порівнювати себе з великим письменником, але ми вас попереджали.
Те що зараз коїться в харківській медичній галузі все більш схоже на гуманітарну катастрофу. Є велика кількість лікарів, які під бомбами та ракетами виконують свої професійні обов’язки. А також дуже мала кількість генеральних менеджерів, так тепер звуть головних лікарів, які прагнуть допомагати людям. Більшість керівників медичної галузі думає тільки над тим, де, що та як скомуніздити до своєї кишені. Частіш за все їх ставлять саме в такі умови інші керівники медичної галузі, але чомусь ці «інші» лікуються або приватних лікарнях або за кордоном.
Ми багато писали про свавілля керівників, та ляльководів з військової адміністрації, обласної ради та інших «народних обранців». Ми писали про те що не можна знищувати ХМАПО. Ми писали про те що обласна лікарня потребує іншого керівництва, та про те що там зараз «відновлюється», те що розкрадається та на чому дерібанять гроші, в тому числі виділені на районні лікарні.
Що робиться зараз. В обласний лікарні більшість лікарів та молодшого медичного персоналу зі страхом чекають призначення на посаду генерального директора «героя» наших публікацій. Поки він виконує обов’язки та може бути змінений на більш компетентного керівника. Після призначення цього «героя» лікарню чекає лише тихе вмирання…
Підготовка майбутніх лікарів. В ХНМУ, до складу якого ввійшла ХМАПО та саме там «наказала довго жити», почались вибори нового ректора. Як пишуть телеграм-канали, боротьба йде між медичною мафією та представниками забудовників. Це означає, що хто б не переміг, на освіту часу в цього керівника вже не буде, бо розгорнеться знов боротьба за гроші та ресурси. Висновок маловтішний – нових освічених лікарів з кожним роком в Харкові буде менше й менше.
В обласній військовій адміністрації триває «боротьба» за більш «якісний» краник, який перенаправить грошовий потік до кишень впливових людей. Про цих впливових ми теж писали. Обласна рада, через своїх представників, теж ставить питання: «А де ми?!» Адже в їхніх руках бюджет та призначення головних, пардон, генеральних менеджерів.
А тепер питання, досить риторичне… А де хворі?! Хто тепер потурбується про людей?
