Рівно п’ять років тому почалася Революція Гідності, почався Майдан. Побиття «Беркутом» студентів запустило ланцюгову реакцію, що назавжди змінила українську, а можливо і світову історію. Жителі другого за величиною міста України не могли стояти осторонь тих подій. Серед майданівців було чимало слобожан. Троє, нажаль, увійшли до Небесної Сотні вбитих на майдані активістів.
Згадати ті події та нагадати про їхнє значення небайдужі харків’яни зібралися ввечері, 21 листопада, під пам’ятником Тарасу Шевченку. Всього до харківського Кобзаря прийшло біля 500-700 чоловік. Багато хто з них сам брав участь у Київському майдані, хтось боронив від україноненависників Харків.
Загалом, захід пройшов як і минулого року – на щастя без ексцесів, мирно і спокійно. Харківські активісти проголошували промови, а духовний натхненник місцевого майдану отець Віктор – проповідь. Не дивлячись на схожість з минулорічною демонстрацією ніякої «кризи жанру» не відчувалося. Гасла не втратили своєї актуальності, а майданівці своїх переконань. Вони навіть порадували оригінальною інсталяцією. Під постаментом Шевченка з’явився справжній «майданівський» намет із написом «ХАРКІВ». Поруч з ним стояли дві пусті бочки з-під мастила, у яких палахкотів вогонь, бейсбольна битка та шолом. На варті цього шматочку Майдану стояли двоє чоловіків у помаранчевих захисних касках та медичних масках. Одним з «революціонерів», у пошарпаній жовтій куртці, виявився Віктор Трубчанов координатор «Євромайдан Харків»:
— Ця куртка пам’ятає Майдан, тай моя палиця теж його пройшла. Нею я відбивався від тітушок, — пригадує активіст.
Після зібрання на вулиці мітингарі пішли до філармонії. Там на них чекав святковий концерт.
