Так й бажається написати про мультиплікаційного хряка, але річ будемо вести про Ж. Овчарову, Р. Врагова та декількох інших осіб, котрі зараз доламують харківську медичну галузь.
Після того, як вони в компанії з депутатом О. Каратумановим «об коліно» зламали керівництво обласної ради, на Харківщині почали відбуватися не дуже дивні речі. Ось як в інтерв’ю «Суспільному» це описує Т. Єгорова-Луценко, голова облради:
-
Щодо створення госпітального округу й кластерних лікарень — ми в процесі оптимізації, яке озвучене МОЗ:
-
травматологічної обласної не має бути, урології обласної не має бути, має все це бути при обласній лікарні;
-
повинен бути один перинатальний центр в області;
-
має бути одна обласна лікарня, до якої приєднуються всі лікарні.
Далі пані Т. Єгорова-Луценко каже що, все потрібно робити з розумом та дивиться на потреби й можливості. Так ось поки що про розум.
Після того як на баланс області були передані усі міські підстанції швидкої допомоги, з’явилось питання від міської ради, а точніш, від міської «медичної мафії». Де наша зацікавленість? Згідно негласних домовленостей обласна травматологічна лікарня повинна покинути належне їй приміщення в медкомплексі на 602 мкр-н. Тоді міськрада отримує цілісний майновий комплекс… Що міська влада вміє робити з належним їй майном усі знають ще з часів Г. Кернеса (більшість майна приміщень в заставі під кредити).
Але з огляду на наші попередні матеріали нас більше цікавить останній пункт озвучений головою обласної ради: «МАЄ БУТИ ОДНА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ, ДО ЯКОЇ ПРИЄДНУЮТЬСЯ ВСІ ЛІКАРНІ»!!! Ось саме тут й порився собака. Саме тому на місце медичного директора призначають молодого, не далекоглядного Руслана Врагова. Саме завдяки йому повинна йти вся робота по розтаскуванню, розпилу медичної галузі в області на користь «вищих товаришів».
Повна некомпетентність в сфері управління медичною установою, але повною мірою присутність нахабства та жадоби до грошей, роблять Р. Врагова найкращою кандидатурою для ляльководів. Як завжди в більшості злочинів причиною є матеріальна вигода. Але молодий начмед зовсім не розуміє, що за зловживання та виконання інших буде відповідати саме він, як безпосередній виконавець.
Декілька питань виникає до пані Ж. Овчарової. Невже вона не розуміє, що її здадуть при першій же можливості. Невже гроші затьмарили все? Чи вона має надію сховатися в своїй нерухомості за кордонами держави? Чи може пані Жанна гадає, що гроші вирішають все, всі проблеми? А що вона буде розповідати тим хлопцям які повернуться з війни й не зможуть получити належне медичне обслуговування? Чи вона мріє їм встигнути щось розповісти?
Ситуація в медицині яка склалася на Харківщині потребує негайно вирішення. Першими кроками які треба здійснити повинні бути кадрові рішення. Від керівництва обласної лікарні треба усунути некомпетентних та корумпованих «спеціалістів». В обласному департаменті охорони здоров’я треба навести лад, та поставити не корумпованих, а компетентних людей. А усю цю кодлу повернути туди де вони з’явились, та повернути так щоб більше не повертались.
