Як кажуть у рекламі, «сплати податки та спи спокійно». Та й спав нотаріус собі спокійно. Аж як раптом, кинувши своїм оком по сторонах, дивлячись уважно, точніше дуже уважно, Центральна ОДПІ м. Харкова вирішила ще й нотаріусів знищити, одних підприємців податковим органам здалося дуже мало. Та їх дійсно залишилось дуже мало. А коли перевіряти та штрафувати вже нікого та поповнювати бюджет нікому. Та й сама податкова, в тому складі в якому була, також вже непотрібна, скоротили бідолашну, більш аніж вдвічі скоротили. А вона все слухає та слухає байку про мужика, який пилив сук на якому сидів і ніяк не зрозуміє, що ця байка про неї.
Це був такий собі жартівливий вступ. Але ж. шуткуючи, проблему не вирішиш. А проблема існує дуже велика. Без її вирішення не справдяться надії багатьох українців, які хочуть бачити Україну квітучою та багатою державою. До речі, ще прикладають для цього багату зусиль, які нажаль дуже часто виявляються марними, тому що, боротьба з нашими податковими органами виявляється марною, неефективною та безплідною. Проблему цю звуть справедливе оподаткування, яке сприятиме розвитку підприємницької ініціативи, та бажанню працювати на батьківщині, а не їхати шукати трудового та заможного щастя за кордоном, як на жаль, відбувається увесь час незалежної України. Така податкова стратегія говорить, а точніше кричить сама за себе «Працюючі люди країні не потрібні, а ще не дай боже працюючи люди стануть заможними, будуть мати гроші на будинок, квартиру, машину, та не дай боже ще й на ліки залишаться гроші у гаманці. Ой що ж це буде коятися, щасливі здорові, заможні. Ні, такі люди Країні непотрібні». Нажаль, такий висновок напрошується сам собою коли побуваєш в наших податкових органах, а коли ще до суду підеш правди шукати…. Коли суддя не здійснює правосуддя на засадах верховенства права, не забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, а веде себе як захисник прав податкових органів, так і напрошується фраза «захисник диявола, а не суддя.»
Я кажу це не тому, що я незадоволена вироком судді Панова Миколи Миколайовича, а кажу я це як юрист з багаторічним досвідом. Як же захищати свої права людині, яка не спеціаліст з юридичних питань. Людська необізнаність, матеріальна скрутність та зухвальство багатьох посадовців довели до того, що дійсну правову допомогу громадянам України надають міжнародні суди. Нажаль, судова система України взагалі бойкотує захист конституційних прав громадян. А так хочеться від наших посадовців почути: «Мзду не беру, за Державу обидно.»
Нажаль в продовж усіх двадцяти двох років своєї роботи я з сумом спостерігаю одну і ту саму картину спілкування податкових органів з громадянами, які розпочинають свій бізнес в Україні, будь то приватний підприємець, приватна фірма, товариство з обмеженою відповідальністю. При першій зустрічі з податковими органами, робітник цієї установи починає погрожувати штрафами та кримінальною відповідальністю за несплату ще неіснуючих податків з неіснуючого прибутку, посилаючись на те, що це обов’язок громадянина. Хоча б один громадянин мені розповів, що податківець йому сказав спасибі за те, що він розпочав свій бізнес в Україні. Сказав би спасибі за те, що громадянин буде сплачувати податки і тим самим забезпечувати роботою ті ж самі податкові установи.
І дуже сумно та стидно за мою Країну, яка так зневажливо відносить до самого найбільшого скарбу – людей. І ще болючіше стає від слів наших громадян, які відкривають свій бізнес у інших країнах. Вони приємно здивовані тим, що представник податкових органів висловлює слова подяки за те, що громадяни України починають свій бізнес в їх країні і бажають їм успіху у роботі, а не залякують санкціями, штрафами та кримінальною відповідальністю. А ще, чого не знайдеш у наших владних коридорах, пропонують безплатну правову допомогу. О чудо чудне, о диво дивне.
Податковим кодексом України визначено досить детальний перелік обовʼязків платків податку та види податкових правопорушень, за які платник податку несе відповідальність. А те, що стосується відповідальності посадових осіб контролюючих органів, то у статті 21 ПК України дуже скромно та нечітко прописані обов’язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів. Так за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Згідно з яким законом і яку? За прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом. Згідно з яким законом і яку?Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом. Яке дисциплінарне стягнення та згідно із яким законом?Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам. А чому не з гаманця такого собі посадовця, хоча б поступове повернення такого відшкодування до бюджету? Тож платники податків і контролюючі органи опиняються у нерівному становищі, платник податків відповідає персонально, відкриває свій гаманець та платить,та нерідко притягується до кримінальної відповідальності, а працівник фіскального органу, із гаманця держави відшкодовує збитки завдані своєю непрофесійною діяльністю, він, цей державний гаманець бездонний, лазять кому не лінь.
Я дуже довго блукала коридорами інтернету у пошуках статистичних даних, із яких би було видно, скільки підприємців та підприємств припинили свою діяльність після приходу податкових органів, скільки зламаних доль, скільки викинутих на вулицю робітників. Після гучних заяв цих таки податківців про поповнення бюджету на мільйони гривень хтось порахував, а скільки податків недорахувались після закриття цих підприємців, та підприємств, хоча б за п’ять років порахували. Думаю були б шоковані отриманими даними, скільки мільйонів, а точніше мільярдів недоотримала держава. Я недавно звернулася до робот Карла Маркса, він наводить чіткі формули норми прибутку, масу прибутку. Скажіть мені будь ласка, хто в нашій державі розрахував формулу штрафних санкцій, після яких у процентному відношенні до прибутку діяльність стає збитковою від такого фіскального навантаження.
Мені дуже хочеться пофантазувати на тему «відповідальність податкових органів» та спробувати, у своїх фантазіях, поміняти принцип роботи податкових органів з платниками податків. Щоб податкові органи були не поліцейським наглядачем та караючою інстанцією, а партнером, який солідарно з платником провадить усі розрахунки, сприяє правильній сплаті усіх податків та зборів, виробляє найліпшу податкову стратегію для платника податків. В такому випадку податківці отримували би премії та надбавки за те, що платник податків своєчасно та в повному обсязі сплатив всі необхідні платежі, а не шукав би привід для покарання. Окрім того, конкретний робітник фіскальної служби ще і отримував би підвищену зарплатню за те, що його підопічні підприємці ставали заможніші, та сплачували більше коштів до бюджету. А у випадку неправильного нарахування та несвоєчасної сплати всіх необхідних платежів ніс би однакову відповідальність разом із платником податків. Тобто був куратором тому, що задача закону не покарати винного, а сприяти недопущенню правопорушення. І якби податкові органи таким чином відносилися до своїх обов’язків, а не вели себе як істина в останній інстанції, то дійсно би сприяли розвитку підприємницької ініціативи у державі, а не знищували би цю ініціативу. Таким чином не було би поля битви між фіскальними органами та платником податків, вони знаходилися по один бік. Такий тандем збагачував би не тільки платника податків, зменшивши податкове навантаження за рахунок штрафних санкцій, та непомірних, некоректних, та необґрунтованих податків, а за рахунок видатків наповнював напівпорожній бюджет країни. Думаю не потрібно бути великим економістом, щоб зрозуміти, що сплата податків з міліонна,усього одного проценту, буде набагато більшою ніж дев’яносто процентів з однієї гривні. Я не кажу вже про дуже заплутане,громіздке, та недосконале податкове законодавство, яке має двояке прочитання однієї норми права, де податківець та платник податку по різному розуміють цю норму. Це законодавство, в якому юристи та економісти дуже часто не можуть розібратися, я вже не кажу про підприємця. Я вже казала про той сук, на якому сидів мужик, я б туди ще й податковий кодекс поклала.
Дуже часто кажуть про реформування в тих таки податкових органах, про очищення влади (люстрація). Реформування та люстрація, ці поняття проговорили вже до дірок, але я не разу не почула про те, що люстрація це не тільки заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади, не тільки недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади. Реформування та люстрація, це на сам перед, інший світогляд, можливість сприймати та хотіти змін на краще, критичний погляд на існуючі негаразди, бажання та вміння ламати старі стереотипи. Окрім цього це ще бажання, та вміння міняти систему, це бачення того де існують помилки системи, та вміння їх міняти (модне зараз висловлення – реформування системи). До речі, я це сказала не з сарказмом, мені дійсно подобається це бачення, було би гірше якби казали: «Зламати, а потім побудувати, ми це вже нажаль проходили та після цього довго жили на руїнах в прямому смислі, та на руїнах людських життів та їхніх доль».
Так, про податкову поговорили, настала черга судів.
Приватний нотаріус Шевченко В.Ю.
