«(Не) конференція» EdCamp проводять в Україні вже втретє. Цей захід – масштабне зібрання «просунутих» педагогів. За офіційним визначенням «(не) конференція» стоїть цілий набір заходів: спичі, семінари, квести, тренінги, лекції. Цього разу на захід приїхали аж 714 учасників з України, Італії, Швейцарії, Македонії, Ізраїлю, Нідерландів, Білорусі та навіть Бразилії. Серед них – 650 вітчизняних педагогів та один, а вірніше одна міністр освіти – Лілія Гриневич.
Також на EdCamp «засвітилася» губернатор Харківщини Юлія Світлична. На цьому її участь у заході де-факто було закінчено. А ось інша білявка – Гриневич стала справжнім «хедлайнером» EdCamp – в освітян до неї було чимало питань.
Сама «(не) конференція» пройшла традиційно: усі дізналися багато нового, вкотре підвищили свій професійний рівень і вкотре усвідомили, що потрібно ще багато працювати. Усі педагоги мали нагоду самостійно обрати лекцію чи тренінг на власний смак. Їх було декілька десятків на вибір, у тому числі й за участю закордонних спеціалістів. Теми теж були різноманітні: лідерство у школі, освіта майбутнього, інтерактивні засоби навчання та інші. Але насправді, за усіма тренінгами та іграми, за виставковими стендами видавництв та «бейджиками» учасників стояла одна мета — «Нова українська школа (НУШ)», а вірніше її підтримка.
НУШ — це програма, що має докорінно змінити вітчизняну середню освіту. У нас час реформ цим важко когось здивувати. Але з усіх реформ останніх років саме ця найкардинальніша, та найсуперечливіша.
Як і усі реформи вона ставить на меті підвищити ефективність у своїй галузі. І, як і всі українські реформи наслідує європейський приклад. У даному випадку переважно фінський. Міністерство усіляко лобіює її, попри спротив багатьох вчителів та методистів.
«Нова українська школа» передбачає безліч змін та розрахована ледь не на 15 років. Ось коротко її основні принципи:
Школа має давати не знання а компетенції (тобто уміння практично застосовувати знання та навички у дорослому житті);
Учитель повинен бути не просто «ментором», а другом, якому довіряють та якого поважають діти;
Важлива складова навчання — набуття «м’яких навичок», тобто уміння ефективно комунікувати, вирішувати конфлікти, працювати у команді;
Інтерактивні технології – невід’ємна частина будь якої інтелектуальної діяльності у ХХІ сторіччі. Робота з ними обов’язкова;
Наприкінці реформи навіть саме уявлення про поняття «предмет» буде нівельоване. Учні будуть опановувати теми, в урок буде інтегровано одразу декілька напрямків (наприклад геометрія з малюванням чи інформатика з економікою);
А саме останній напрямок і є чи не найбільш дискусійним…
Вченими доведено, що людина, яка має певну мистецьку освіту є більш адаптивною. Їй не обов’язково бути художником чи музикантом, але подібні навички розвивають особливий тип мислення. Більш того, усім педагогам відомо – розвиваючи дрібну моторику руки при малюванні дитина розвиває зв’язне мовлення.
— Ми навпаки хочемо дати як найбільше можливостей для творчого потенціалу дитини. Вони будуть і танцювати, і співати, і малювати, — запевняє Міністр освіти Лілія Гриневич.
Але проблема у тім, що предмети «образотворчо-естетичного циклу» мають свою особливість – не кожен вчитель початкової школи має до них хист. І як би він не навчався, які б курси не проходив, якщо це не дано, то не дано.
Ще один спірний момент реформи – ліквідація методичних комітетів. Замість них мають з’явитися «освітні сервісні центри». Там, за задумкою реформаторів, мають не наглядати, а допомагати вчителям. Та ліквідація цих структур почнеться не одразу. Спочатку вони мають допомогти з першим етапом реформи. Пані Гриневич планує вже найближчим часом провести перекваліфікацію 25 000 вчителів початкових класів. Метод кабінети стануть тут у нагоді, але основний удар приймуть на себе заклади після дипломної освіти.
Навіть присутні на EdCamp педагоги не були одноголосні, що до цих питань. Тай не всі, як виявилось, були добре обізнані із реформою, на підтримку якої зібралися.
Загалом захід пройшов без ексцесів. Великий, але гостинний зал єврейського культурного центру «Бейт Дан», без проблем вмістив усіх учасників події. Педагоги поводились добре. Лише раз, організаторам довелося підвищувати на них голос – намагаючись зайняти сидячі місця на зустрічі з міністром вчителі влаштували товчію.
Також було анонсована унікальна для нашої освіти подія – вручення «вчительського Оскару» кращому українському педагогу. Ця подія відбудеться за три місяці. Переможець отримає і цілком практичні вигоди – 100 000 гривень.
