Раніше ми вже звертались до теми національно-патріотичного виховання в інтерпретації Міністерства молоді і спорту України, але виявилась, що є необхідність знову повернутись до цієї теми.
Як відомо, Розпорядженням Кабінету міністрів України від 30 листопада 2016 року №898-р було затверджено План заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2017 рік. Розробником проекту Розпорядження і Плану заходів є Міністерство молоді і спорту. Проте, з метою налагодження співпраці та координації дій, виконавцями цього Плану заходів визначені і інші міністерства: Міністерство освіти і науки, Міністерство інформаційної політики, Міністерство оборони, Міністерство соціальної політики, Міністерство культури, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, обласні та Київська міська держадміністрації.
Не знаходячи будь-якої інформації про реалізацію Плану заходів у перші два місяці року, ми звернулись до Кабінету міністрів України з проханням роз’яснити порядок застосування Розпорядження та повидомити про хід його виконання. Секретаріат КМ України повідомив, що оскільки розробником проекту Розпорядження було Міністерство молоді і спорту, то і роз’яснення щодо виконання Плану заходів повинно давати це міністерство.
У свою чергу, Міністерство молоді і спорту України повідомило, що відповідно до Плану заходів розробило та своїм наказом від 22 березня 2017 року № 1183 затвердило Календарний план заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2017 рік. Згідно до нього на третю декаду квітня в Харкові планувалось проведення Всеукраїнської акції „Захист патріотів України. Харків”. Відповідальним за проведення акції було визначено структурний підрозділ із питань молоді і спорту Харківської обласної державної адміністрації, а саме Управління у справах молоді і спорту Харківської ОДА. Мета акції визначалась вимогами п.2 Розпорядження і спрямована на збільшення чисельності молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України. Зрозуміло, що в умовах війни, яку розв’язала Російська Федерація проти України, мета, завдання акції і її необхідність цілком виправдані. Також, що важливо, на проведення цієї акції з державного бюджету було виділено 145 тисяч гривень, а всього на забезпечення заходів, передбачених Календарним планом, виділено десять мільйонів гривень.
Як це витікає з Плану заходів, його мета не лише здійснення певних заходів, а й налагодження співпраці між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями з питань національно-патріотичного виховання. Також, планом передбачено проведення експертно-аналітичного дослідження щодо формування стандартів національно-патріотичного виховання та визначення індикаторів ефективності проведення заходів щодо національно-патріотичного виховання.
Оскільки нас більше цікавила система освіти, де зосереджена молодь, приклад цієї акції свідчить про те, що її планування не узгоджувалось Міністерством освіти України. Про цю акцію знало лише обмежене коло осіб, у визначені Календарним планом терміни вона не була проведена, а молодь Харкова і особи від освіти в навчальних закладах Харкова, як показало опитування, взагалі не мала уявлення про цю акцію, про що ми і писали раніше
Та й назва була якась недолуга – виявляється, як це витікає з назви, патріотів України треба захищати в Україні. Від кого? Чи не від тих же тітушок, які вирощеє само ж Міністерство молоді і спорту України в різних секціях і федераціях единоборств? Де почесними та всякими гоноровими президентами і керівниками федерацій керують особи, які підвозили чи фінасували тітушок в 2014 році, а зараз, під час війни заявляють про те, що „спорт внє палітікі”, а самі не визнають агресії Російської Федерації проти України? Чи не слід було б Мінмолодьспорту спочатку зайнятись національно-патріотичним вихованням у себе всередині своїх секцій і федерацій, а вже потім братись за всю Україну?
Як нам розумілось, оскільки це Всеукраїнська акція, про неї повинні були б знати у всій Україні. Розпорядженням виконавцями Плану заходів визначені і Міністерство інформполітики, і Міністерство освіти, і Міноборони… Тобто, механізми і важелі для того, щоб про акцію знала і до неї була долучена молодь, були. Крім того, на наш погляд, не молодь повинна шукати заходи з національно-патріотичного виховання, а безпосередньо посадові особи і уповноважені установи повинні шукати і працювати з молоддю, яка не охоплена заходами із національно-патріотичного виховання. Розв’язана Російською Федерацією війна не закінчиться а ні завтра, а ні через рік і буде тривати доти, доки не буде засуджена ідеологія Русского міра на рівні міжнародного військового трибуналу. А це вимагає як симетричних дій, так і дій на упередження, а не кулуарного „междусобойчіка”.
То ж не маючи жодної інформації про акцію, в середині травня ми знову звернулись до Управління у справах молоді і спорту Харківської ОДА з питаннями щодо того де, як і який результат досягнуто чи очікується від акцієї, якщо така провелась.
Виявилось, що така акція вже проведена в період з 7 по 9 травня 2017 року. З відповіді Управління у справах молоді і спорту Харківської ОДА нам стало відомо, що захід було проведено на виконання наказу Міністерства молоді та спорту України від 05 травня 2017 року №1843 „Про проведення Всеукраїнської акції, спрямованої на збільшення чисельності молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальнгої цілісності України, „Захист патріотів України – Харків”. Також, цей наказ визначав кошторис цієї акції та місце проведення акції.
Дивує вражаюча оперативність вирішення питань в Мінмолодьспорті – 5 травня в Києві видано наказ виділити асигнування на організацію та проведення заходу, а вже через день акція вже була забезпечена всім необхідним. Всього на акцію виділено кошитів на суму 145 тисяч гривень з яких: оплата проїзду з Києва, добові, проживання та харчування учасників заходу – 87тис.200 грн.; транспортні послуги – 12 тис. 168 грн.; канцелярські витрати – 10 тис. 888 грн.; поліграфічні послуги – 26 тис. 706 грн.; інформаційні послуги – 7 тис. 999 грн.
Не менш дивним було і визначення місця проведення акції – Дочірнє підприємство „Санаторій „Ялинка” ЗАТ ЛОЗП України „Укрпрофзалізниці” в с.Дачне, Зміївського району, Харківської області. Як потім пояснили в Управлінні у справах молоді і спорту, вибір лікувального закладу був викликаний можливістю одночасно і в одному місці розмістити 100 учасників, а також можливість вписатись в норму харчування, яка встановлена в сумі 60 гривень на добу. До речі, чи пробували ті, хто встановлював таку норму, самі прожити на цю суму, невідомо. Мабуть не пробували. Хоча, цілком можливо різниця в харчуванні компенсована ціною проживання, а це 250 грн на добу, адже навряд чи учасники користувались лікувальними послугами цієї установи санаторного типу.
Проте, щодо вибору місця можна лише сказати, що навряд чи перебування учасників в санаторній лікувальній установі давала учасникам уявлення про готовність до реалій війни проти російсько-терористичних банд. Хоча, зі слів представника Управління, серед тих десяти тренерів були і учасники АТО, війна – це бруд, сухарі і кров, а не додатковий до лікувальних послуг сервіс санаторію: тренажний зал, кіно, дискотека, танці, магазин-бар, більярд, караоке…
Цікаво, власне, в цій акції інше. Кошторисом витрат кількість учасників визначено як 36000 осіб та 100 осіб, які безпосередньо приймали участь у цьому заході, в тому числі 10 тренерів-волонтерів з ВМГО „Спілка Української Молоді в Україні”. Ці ж цифри вказано і у відповіді Управлінні у справах молоді і спорту Харківської ОДА. Власне, з тими, що приймали безпосередню участь у заході зрозуміло: скільки в санаторії проживало, скільки і учасників. Але звідки взялась цифра 36 000 (тридцять шість тисяч) осіб?
Як пояснила відповідальна за акцію особа з Управління у справах молоді і спорту Харківської ОДА, Котлік Світлана Миколаївна, ця цифра відповідає тій кількості поліграфічної продукції, яка була замовлена та начебто роздана 90 учасникам заходу для подальшого розповсюдження. В даному разі поліграфічна продукція включала:
-
інформаційний буклет „Первинна допомога” (А4, 4+4, крейдована, 130 г/м.кв.) – 12000 примірників;
-
листівка „Це повинен знати кожен” (А5, 4+4, крейдована, 130 г/м.кв.) – 12000 примірників;
-
інформаційний буклет „Алгоритм дій під час виникнення надзвичайних ситуацій” (А4, 4+4, крейдована, 130 г/м.кв.) – 12000 примірників.
Тобто, якщо ці 90 (?) учасників роздадуть по одному примірнику поліграфії (12000+12000+12000), то виходить, що до акції, окрім цих 90, залучено ще 36 тисяч осіб.
Воно можна було б і повірити в ці цифри, якби не одне „але”. Коли ми попросили показати ці екземпляри поліграфії, виявилось, що всі екземпляри були роздані учасниками, і показати нічого не можуть. Не змогли показати а ні макету, а ні договору на їх виготовлення. А було б цікаво познайомитись зі змістом цих витворів поліграфічного крейдованого мистецтва. Було б цікаво познайомитись, як саме в цих друкованих крейдованих матеріалах подана популяризація стандартів НАТО та представлена правдива інформація про збройну агресію Російської Федерації проти України.
На питання, а чи можна взяти у когось із учасників-харків’ян цю поліграфію з тим, щоб ознайомитись зі змістом та зробити висновок, на скільки їх зміст стимулює збільшення чисельності молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, то виявилось, що ці відомості вони також не можуть надати, оскільки не мають права розголошувати особисті персональні дані осіб, які приймали участь у заході. То ж є великі сумніви і в тому, що ця поліграфія була взалі, як і у тій кількості, яка заявлена кошторисом. Не змогли надати відповідь і на питання, а скільки ж харків’ян прийняли участь у заході.
То ж як саме ця акція, в умовах війни, яку розв’язала Російська Федерація проти України, збільшила чисельність молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України? Адже у нас є ворог. І цей ворог – це Російська Федерація. Інших ворогів немає. Жодна інша країна не претендує на землі України і не ставить за мету знищення України і всього українського. Сумнівно, що ця акція збільшила чисельність патріотів готових захищати Україну від агресора і спнсора терористів, Російської Федерації.
Міністерство молоді і спорту своїм від 03.04.2017 року №2909/14 за підписом заступника Міністра О.Яреми повідомило, що „перші заходи, направлені на збільшення чисельності молоді, яка готова до виконання обв’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, у тому числі шляхом популяризації стандартів НАТО, та заходи, направлені на поширення правдивої інформації про обставини збройної агресії Російської Федерації проти України пройдуть у травні 2017 року і будуть проводитись протягом року у різних регіонах України”.
Проте, на наші запити Управління у справах молоді і спорту Харківської ОДА своїми від 12.04.2017 №01-33/764, від 16.05.2017 №01-33/903, від 19.05.2-17 №01-33/920 в умовах війни, яку розв’язала Російська Федерація, жодним словом найменування ворога не згадало. А цитата: „Враховуючи, що володіння навичками першочергових дій з розпізнавання провокацій та запобігання ворожим проявам, що передують агресії, є необхідними знаннями в повсякденному житті, з огляду на триваючий збройний конфлікт у гібридній війні проти України на сході нашої держави, можемо зробити висновок, що проведення даного заходу у повній мірі сприяло збільшенню чисельності молоді, готової до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України”, викликає більше запитань, ніж є відповіддю.
„Запобігання” чиїм „ворожим проявам”? „Передують агресії” кого-чого, якщо вже йде війна: Росією анексовано Крим, терористам Донбасу Росією постачається зброя, жива сила, та й керує терористами російський військовий контингент? З ким у України „триваючий збройний конфлікт”? До якої готовності ця акція приготувала молодь в санаторних умовах, коли кожного дня від рук російсько-терористичних банд гинуть і отримують поранення українські воїни? Про це жодного слова. Прямо таки дипломати якісь…
Вже після проведеної акції, в інтернеті з’явились красиві звіти про цю акцію, красиве відео. Але, яка цьому віра? На перший погляд, Розпорядження начебто і виконується: задіяні органи державної влади, міністерство, громадське об’днання, а сумнівно якось… Як би йде співпраця між ними. Але при цьому і Мінінформполітики, і Міносвіти, і Міноборони залишені поза участю. Самодіяльність Мінмолодьспорту якась…
Пункт 3 Розпорядження передбачає проведення експертно-аналітичного дослідження щодо формування стандартів національно-патріотичного виховання та визначення індикаторів ефективності проведення заходів щодо національно-патріотичного виховання і цю роботу повинно виконати те ж таки Мінмолодьспорт.
Про який стандарт можна говорити, коли йде війна? Тут може бути єдиний стандарт: готовність протистояти ворогу, Російській Федерації. А якщо в цій акції жодним словом не згадується ворог, то кому учасники акції повинні протистояти? В чому стандарт? Щодо ж ефективності, то ця акція повинна була б збільшити черги до військоматів… Проте, рух у цьому напрямку щось не спостерігається.
Символічним є те, що в той час, як в Україні, в санаторній установі „захищали патріотів України”, в Дніпрі вихованці спортивних секцій і федерацій Мінмолодьспорту, використовуючи набуті знання в спорті, професійно били ветеранів АТО, дійсно тих патріотів, які зупинили ворога. То ж від кого треба захищати патріотів України в Україні?
Андрій Безуглий
