З перших слів хотілось би задати питання. Воно буде майже риторичне, але… Кому потрібно знищувати націю, або хто так бажає познущатися над здоров’ям українців? З початку війни та по цей час в Харкові та Харківський області працюють ринки, продовольчі крамниці де продаються продукти які є не тільки небезпечними для здоров’я. Крім того, ще мають ознаки того, що для вільного продажу цих товарів були корумповані відповідні державні органи, точніше деякі їх представники.
Скажіть, будь ласка, яким чином на прилавку з сирим м’ясом лежить «красотуля» кров’янка? Не відокремлена, не перевірена санепідемстанцією, чи як там вона зараз називається?! Назва цього відповідального за виконання санітарних умов органа державної влади, звучить майже як «смерть шпіонам» — Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
До того що там робиться в цієї службі ми ще повернемось, а поки подивимось на те що робиться на ринках міста Харкова. По діючих правилах торгівлі на ринках та торгівельних майданчиках не можна продавати в’ялену рибу, дикі гриби у будь якому вигляді, продукти м’ясного виробництва сировина для виготовлення яких не пройшла відповідної перевірки, яйця птиці невідомого походження, не маркіровані відповідними службами підприємств виробників, і ще безліч звичних, але небезпечних продуктів харчування.
Наприклад та сама кров’янка, буває виготовлена в умовах м’ясокомбіната, та є повністю безпечною для вживання. А є ковбаса виготовлена на не митій колінці в свинарнику, де не завжди миють не те що підлогу, а й руки виробника. Про коліна краще зовсім мовчати.
Якщо з м’ясними виробами ще хоча б щось зрозуміло, то з рибою яку посолили та висушили (в’ялена) нема жодного пункту в «списку розуміння». Де цю рибу ловили, чи була вона при житті здорова, не заражена паразитами, як виконували вимоги ДСТУ для харчової промисловості, та ще безліч питань, відповіді на які існують лише в головах продавців. А ціни на цю продукцію такі, що здається кожна рибина має в собі майже кілограмову гулю чистого золота.
Ще більш весела ситуація з дикорослими грибами. Частіше за все їх продають вже готовими для споживання у вигляді солоних, маринованих консерв, або корейських солінь. Хто знає де їх збирали, яку отруту вони в собі мають, чи були належним чином приготовлені, чи не помилився «грибнюк» і не закинув у кошика отруйного опенька? А може треба дати наркодилерам наколку, що в нас можна майже не ховаючись торгувати галюциногенними грибами, прямо на ринку?
Про курячі яйця можна писати та говорити дуже багато, але хто, крім лікарів інфекціоністів, знає скільки захворілих на тяжкі інфекційні хвороби приходиться на любителів цих яєць? В перах та навізі, не марковані підприємством (птахофабрикою) яйця – є дуже небезпечною їжею. Навіть при приготуванні банальної яєчні всі збудники хвороб, які були на поверхні в якийсь кількості попадають в готову страву.
Може хтось із любителів домашнього молочка бачив як «охайні» люди полюють в сміттєвих баках на пластикові пляшки? Ніхто ніколи не дивився куди вони потім йдуть? А несуть ці «охайні» чоловіки та жінки результати свого «полювання» на ринок до торговців молоком та молочними продуктами. Що було до того в цій пляшці, як її помили, та взагалі чи можна використовувати ці пляшки по другому колу – ці питання не до кого, бо Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів захищає, мабуть, тільки свої кармани.
До речі про службу, ту саму яка «захищає споживачів». Що там коїться – це тема «окремого роману», або кримінального провадження. В них (маємо на увазі службу) є регулювальні акти які повністю описують як повинна працювати, як повинна не допускати порушень, як повинна контролювати, де повинна робити дослідження, а саме головне хто повинен це робити. А далі «питання до знатоків» — Чи виконує хоча б хтось ці положення? Наприклад: «Лабораторію очолює директор, якій має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки, стаж роботи на посаді лікаря ветеринарної медицини не менше п’яти років, досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років, а також пройшов відповідну підготовку на курсах підвищення кваліфікації.» Лабораторія має свою назву, яка не просто торкається нашої сьогоднішньої розмови, а насамперед безпосередньо відповідає за перераховані порушення — ХАРКІВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНА ЛАБОРАТОРИЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЗАХИСТУ СПОЖИВАЧІВ. А директор цієї лабораторії ніколи в житті не працювала у ветеринарної медицині, а тим більш не має досвіду керівної роботи… курси підвищення кваліфікації не мають ніякого стосунку до пані Бачек І.А. Майже не мають, якщо не рахувати І.А. та ім’я казкового ослика з оповідань про Віні-Пуха.
Питань багато… відповідей нема, але є продовження розслідування. Далі буде.
