Чотири колективи, чотири виступи, чотири години музики. Так, 19 серпня, закінчився фестиваль «Дорога на схід» в Ізюмі. Сцену на березі Сіверського Донця відкрили о 19.00. Невеличке наметове містечко, що розкинулось навкруги, особливою активністю до цього не вирізнялося. Здебільшого «фестивальники» купалися, та спустошували лотки з шашликом, пивом та морозивом. Стояла страшна спека і люди рятувалися від сонця в річковій воді. Та ближче до 19.00 вони почали «підтягуватися» до сцени. З невеличким запізненням виступи почалися.
«ШANA». Введення в транс
Вечірню програму фестивалю відкрив Харківський гурт ШАNA. Це відносно молода харківська рок-формація, заснована у 2014 році. Досить важко визначити їх стиль – він знаходиться десь на перетині арт-року, фолку та електроніки. Вокалістка та лідер гурту, Катаріна Леонова, разом з музикантами (ударні, саксофон, бас-гітара, клавіші) створила справжню магію на сцені. Фолкові мотиви спліталися з футуристичними звуками синтезаторів. Катаріна, здавалося впадає на сцені в транс, та намагається вести з собою туди й публіку. Але зібрати багато слухачів біля сцени їй не вдалось. Чи то музика була занадто складною для слухача, чи то просто було ще надто спекотне.
Виступ гурту ШANA привернув увагу слухачів до сцени та «розігрів» їх перед наступними виконавцями – «динозаврами» української музики, гуртом The ВЙО.
«The ВЙО». Джа…
Цей український гурт існує з 1991 року. Не дивлячись на те, що «Дорога на Схід» позиціонувалася як рок-фестиваль, не можна вважати рок-колективами ні попередню ШАNA, ні, тим більше, The ВЙО. Останні завжди вважалися представниками реггі-сцени. Але непоспішні ритми та пісні, присвячені курінню конопель та позитивному ставленню до життя частенько скрашувались швидкими та агресивними відрізками. А, крайня пісня- «Залізний дух», взагалі була присвячена бійцям АТО, що не характерно для виконавців реггі. Зазвичай вони уникають військових тем. Запам’ятався і один фанат The ВЙО. Кремезний вусатий чолов’яга, років 40 -50, майже увесь їх виступ волав «Ти пацан»! Судячи з усього, це лунало на адресу Мирослава Кувалдіна, лідера The ВЙО.
«Жадан та Собаки». Порвали.
На виступ ска-панк формации «Жадан та собаки» чекала більшість слухачів фестивалю. Як виявилось – недаремно. Їх неймовірна енергетика пошматувала публіку. Агресивна, дещо нахабна музика, одразу влетіла у натовп неначе кувалда в обличчя. Сергій Жадан, письменник та поет, один з організаторів «Дороги на Схід», відривався на сцені наповну. Запам’яталася пісня «Зай…ло!», присвячена українській політиці. Її простий приспів з одного слова (самої назви) підхоплювали усі слухачі. Що правда, враховуючи чималу кількість дітей на фесті, «Собаки» змінили назву на дещо м’якшу — «Задовбало». Після виступу «Жадана та Собак» здавалося вже ніхто не зможе більше запалити публіку. Зробити це спробували номінальні «хедлайнери» фестивалю – гурт «Тартак»…
Стомлений «Тартак»
Сашко Положинський довго тасував глядачів перед сценою. Спочатку вперед мали прийти ті, хто люблять «Тартак». Потім ще більше вперед «ті хто прийшли заради «Тартака». Майже перед кожною піснею Сашко «дресирував» публіку навчаючи її спеціальним рухам та вигукам, якими зазвичай фанати реагують на його пісні. В результаті, виступ гурту вийшов непоганим. Навіть прекрасним, якщо враховувати те, у якій формі «Тратак» підійшов до нього.
— Вчора в цей час ми теж виступали. На фестивалі «Схід Фест» у Львівській області. Ми проїхали 1200 км на автобусі за день, аби дістатися сюди. Але не жалкуємо — тут круто! – розповів зі сцени фронт-мен гурту.
Досвідченому Положинському вдалось завести публіку та зробите справжнє шоу в хорошому сенсі слова. Але, відверто кажучи, до природньої енергетики «Жадана та собак» метри української рок-сцени трошки не дотягнули.
Виступи закінчилися біля 00. 30. Хтось із слухачів залишився у наметовому містечку, а хтось виїхав до Харкова спеціальними автобусами. Переважна більшість з них залишилась задоволена фестивалем.
Окрім виступу чотирьох гуртів, потрібно відзначити ще дві важливі події. Перша – це гімн фестивалю, однойменна пісня «Дорога на Схід», у виконанні Марини Богун та дітей з містечка Новопсковськ, Луганської області. Спільна робота досвідченої співачки та підлітків із прифронтової зони вийшла емоційною та потужною.
Інша подія, якщо вірити Сергію Жадану, сталася вперше в історії. Вольфганг Мессіннгер Генеральний консул Німеччини в Україні, закінчив свою промову вигуком «Слава Україні!». Декілька тисяч «фестивальників» гучно відповіли «Героям слава!».
