Судова колегія Немишлянського районного суду м. Харкова, 26 липня, продовжила розгляд кримінальної справи щодо підозрюваних Дворнікова, Тетюцького та Башликова у теракті 22 лютого 2015 року. Цього разу колегія суддів почала вдруге досліджувати матеріали четвертого тому справи. Нагадаємо, що протягом двох років ця справа вже розглядалась, були досліджені всі матеріали справи, але у зв’язку із вибуттям одного із суддів колегії за вимогою підсудних справу розпочато спочатку.
Як і зазвичай, підсудні та захист продовжують свою стратегію захисту шляхом вимотування сил і нервів як суду, так і потерпілих, батьків і близьких родичів загиблих у теракті. Зважаючи на те, що на кожному судовому засіданні присутні спостерігачі з місії ОБСЄ, чи з місії ООН з прав людини в Україні, а цього разу було навіть телебачення, розтовстілі за більш ніж два роки перебування в СІЗО, звинувачені у вбивстві харків’ян, підсудні були особливо активні в клопотаннях щодо порушення їх прав як на стадії слідства, так в судовому розгляді.
Якщо по першому колу судового розгляду, яке продовжувалось майже два роки, основними дієвими особами були підсудні Тетюцький та Дворніков, то в другому колі основним „озвучувачем” клопотань, які готують для них досвідчені адвокати Тихоненков та Шадрін, став підсудний Башликов. Зважаючи на отриману травму під час Майдану в рядах титушек антимайдану, через заікання часто досить важко зрозуміти, чого добивається останній у своїх клопотаннях чи заявах.
То ж і цього разу судове засідання розпочалось із клопотання Башликова оглянути диск з інформацією про телефонні з’єднання підсудних в період «до» і «під час» теракту, який знаходиться в третьому томі справи. Із вимоги підсудного Башликова оглянути списки телефонних з’єднань по мобільним операторам можна було зрозуміти, що там, начебто, є з’єднання, яке доводить невинність останнього. При цьому, свій номер телефону підсудний не пам’ятав. В результаті таке з’єднання так і не знайшли. Лише витратили час. Хоча, можливо, в цьому і був сенс його пошуку для підсудного. Навіть захисник Башликова, адвокат Шадрін, не зміг в цьому допомогти, намагаючись без дозволу суду пересуватись по залу для консультації зі своїм підсудним. А після того, як суд надав таку можливість, оголосивши перерву у судовому засіданні на 5 хвилин, чомусь розмови про таке телефонне з’єднання якось забулись.
Потім прозвучали заяви Тетюцького і Дворнікова про повернення їх дружинам долучених до матеріалів справи їх особистих паспортів. Що їх дружини будуть робити з цими паспортами, невідомо, адже пред’являти паспорт може тільки та особа, якій він належить.
У подальшому, в умовах липневої спеки, задухи в судовій залі і пріння присутніх, з перервами на провітрювання судового залу, суд продовжив досліджувати матеріали четвертого тому. Дослідження супроводжувалось звичними вже зауваженнями захисту, підсудних, інших учасників процесу. Єдине, що було цікавим в цих дослідженнях, що, як виявляється, в 2014 році Башликов порушував питання про отримання російського громадянства. Як він сам пояснив, для лікування, яке він потребує.
Судове засідання продовжувалось до заяви Башликова про те, оскільки в залі душно, дихати нічим, в суді немає води і він вже не сприймає те, що відбувається в судовому засіданні, просить перенести суд на іншу дату. Власне, і інші учасники процесу, а також присутні в залі представники громадськості, зважаючи на нестерпну спеку і задуху, не були проти. Судова колегія також не заперечувала та оголосина перерву в судовому засіданні до 11 години 30 хвилин, 1 серпня 2017 року.
Як завжди, в залі суду були присутні представники ГО “Справедливий суд», вони досить пильно стежать за усіма подіями навколо цьго судового процесу.
Нагадуємо, вже понад два роки Фрунзенський районний суд Харкова продовжує слухання справи у відношенні зазначених вище осіб, яких підозрюють у здійсненні терористичного акту 22 лютого 2015 року, який стався поблизу Палацу Спорту, і в результаті якого загинуло 4 людини — відомий активіст Євромайдану, Ігор Толмачов, 15-річний Данило Дідик, 18-річний Микола Мельничук та підполковник міліції Вадим Рибальченко.
