Будь-який пересічний громадянин знає, що в Україні на сході країни триває війна. Більше того, всі без сумніву знають що ця війна між Росією та Україною.
Кожного дня телебачення, радіо та Інтернет ресурси повідомляють новини зі сходу, транслюють кадри з зони АТО. Ми можемо споглядати бійців АТО, героїв та дякуємо їм за те, що воюють там за нашу свободу та незалежність.
Проте, ніхто не задумується, що фактично ця війна не обмежується кордонами двох областей, вона навіть не обмежується територією держави. Ця війна за розум та віру людей.
Більшість з нас навіть не підозрює, що є заручником інформаційної війни, що ведеться.
Давайте поетапно:
- «Протягом 4-ох років в Україні триває війна. Війна, що на невизначений термін розділила дві країни і один народ!». Ви напевно не раз чули таке в новинах, або зустрічали цю цитату на просторах Інтернету. Здається, все правильно, що тут не так. Проте в цих двох реченнях закладено головну думку «один народ». Якщо проаналізувати, автори намагаються нам донести що ми ведемо війну серед своїх і фактично ми з росіянами є одним народом.
- Далі до цієї фрази додаються величезні статті, які нібито розкривають справжність походження українців. Прочитавши одну, дві ти вже починаєш вагатися між поняттями Київська Русь, Русь, Росія, росіяни. Більше того ти починаєш перебирати знання з історії і скоріш за все приходиш до думки, що так – ми один народ, просто розділений окремими державами.
- Після того, як тебе історично переконали у єдності додаються карти та схеми, які відносять ту чи іншу територію нашої країни до Російської Федерації. Карти, в яких зображено Новоросію, Малоросію та інше.
- Потім, на допомогу приходять численні статті про те, як добре живеться в Росії, які високі там заробітні плати, та й взагалі загальний рівень життя.
- Коли вас інформаційно переконали у історичній належності до російського народу – з’являються політики та громадські організації, які теж вважають, що Україна – це Росія і всі ми ціле великого російського народу.
Як доказ того, що система працює, можемо навести приклад численних проектів, що масово поширюються серед населення, для прикладу «Малороссы или Украинцы», «Русское землячество» і т.д.
Аналізуючи це все, робимо висновок, що насправді кожен із нас під прицілом, проте полюють на нашу віру та розум. Вся інформаційна мережа, все що ми чуємо та бачимо – це план однієї великої гібридної війни. Кожного дня, кожної хвилини сприймаючи та аналізуючи ми робимо вибір: стати жертвою, або залишитись вірним своїм переконанням.
Не довіряй почутому, будь собою.
