Про «пригоди» Андрія Лесика у Дзержинському суді міста Харкова можна було б зняти серіал. Що правда у ньому б мінялись лише назви та номери серій – кіно було б майже те саме. Тому розповісти короткий зміст цього юридичного поп-арту нескладно.
Колишній депутат міської ради Харкова та голова осередку організації Віктора Медведчука «Український вибір» у полі зору українських правоохоронців ще з 2014 року. Тоді на своїй сторінці у соціальній мережі він публікував матеріали, що підштовхували до повалення конституційного ладу та сепаратизму. Якщо конкретніше – до створення проросійських квазіформувань на території Одеської області. Тай взагалі проросійська позиція Лесика не секрет ні для кого. Тим паче для працівників СБУ. Саме вони стали потерпілими у наступному кримінальному провадженні «обвинуваченого Лесика». У березні 2018 «медведчуківця» вкотре мали затримати. Під час самого затримання він завдав легких тілесних ушкоджень працівникам СБУ — О. Дягилеву та А. Гайдамаці. Кримінальні провадження (сепаратистський пост у соцмережі та супротив правоохоронцям) об’єднали. А далі почалась та саме «серіальна» тяганина. У Дзержинському суді Харкова обрання нового запобіжного заходу Лесику (домашній арешт скінчився ще влітку) мав розглядати суддя Д. Цвірюк. Сторона обвинуваченого подала клопотання про його відвід. Її задовольнили і був призначений інший суддя. Сторона колишнього харківського депутата подала на відвід і його. І на того, кого було призначено після його відводу – теж. Абсурдність ситуації у тому, що коли відвід третього судді не задовольнили і «повернули» Цвірюка адвокат Лесика Дмитро Тихоненков знову подав на відвід. Це сталося сьогодні 10 січня. На судовому засіданні, на вимогу Андрія Лесика, були присутні біля трьох десятків правоохоронців – обвинувачуваний побоюється за своє життя. Можливо через те, що до суду завітали ще й декілька десятків учасників ГО «Антикорупційний блок учасників АТО». Засідання на якому мала вирішуватись доля клопотання про відвід перенесли на декілька годин.
Здавалося б «судова» гума може тягнутися й далі, але Дзержинський суд все ж відмовив Лесику у відводі – навіть Феміді вривається терпець. Причому рішення було винесено без присутності у залі суду адвоката обвинуваченого, той, як і багато разів до цього, не зміг бути присутнім. Звісно, у всіх свої обставини, але подібним «трюком» частенько затягують процес. Навіщо це Лесику пояснимо потім. Тож, оскільки адвоката не було, заяву про відвід судді зачитав сам пан Андрій. Він обґрунтував її наступним чином:
Лесик поважає суддю Цвірука і не хоче, аби той заплямував свою репутацію «сфабрикованою справою» . Крім того на суддю тиснуть – одного разу під його вікнами зібралося півтора десятки чоловік з плакатами де було видно слово «суддя». Цвірук навіть подав відповідну заяву до Вищої Ради Правосуддя. В свою чергу Андрій Лесик подав заяву до Європейського Суду з Прав Людини. Він переконує — його переслідують через політичні погляди.
— Країна котиться у безодню… Я хочу, аби мене виправдали ще до падіння цього злочинного режиму, що вже б’ється у агонії… І так, щоб це було без порушень, щоб потім ні до чого не доколупались, — заявив Андрій Лесик.
На ділі ситуація виглядає абсурдно. «Залізна», але наскрізь проіржавіла логіка: справу треба розглянути чим по швидше, тому її треба затягнути. Та, як ми вже знаємо, суд відхилив відвід.
Наступне судове засідання відбудеться вже 16 січня. Там Андрію Лесику мають обрати запобіжний захід. Але, нікого не здивує, якщо, з якихось причин озвучених стороною захисту, засідання знову перенесуть. І такі «затягування» виглядають для Лесика та його адвоката цілком логічними. Якщо вироку не буде до кінця квітня, справу можуть закрити. Але тягнути «судову» гуму стає все складніше. Вона ще не рветься, але вже тріщить.
