Як і будь яка реформа — реформа медицини викликала в Україні хвилю полеміки та недовіри. Про зміни у сфері охорони здоров’я, що вже діють, та про ті, що лише мають прийти розповіли у Харківській обласній державній адміністрації. Роль спікера взяв на себе заступник голови ХОДА Михайло Черняк.
Цього року Харківська область витратила 660 мільйонів гривень на медицину. Ці кошти надійшли з обласного та державного бюджетів, також з різних благодійних фондів та фондів громадських організацій.
Частину з цих грошей було витрачено на побудову нових амбулаторних центрів. Десять з них у ХОДА обіцяють ввести в експлуатацію ще до кінця цього року. Всього на область припадатиме 50 амбулаторій.
— Деякі з амбулаторних центрів поки що лише «коробки». Але, повірте, і це чудовий результат. Їх почали будувати лише у другому півріччі 2018-го. І у наступному році мають запрацювати 30, — запевняє Михайло Черняк.
Інший важливий аспект медичної реформи – програма «Доступні ліки». За нею, частину лікарських засобів, серед яких ліки від кардіологічних хвороб та підвищеного тиску, хворі можуть придбати безкоштовно, або з мінімальною доплатою. Михайло Черняк підкреслив, що завдяки цій програмі вдалося зменшити смертність слобожан та кількість викликів карет невідкладної медичної допомоги. Наступного року програма не лише продовжить свою роботу, але й розшириться перелік«безкоштовних» ліків. Звісно, аптеки отримують кошти за продукцію, що реалізують, але за неї платить держава. Починаючи з другого кварталу 2019 року алгоритм цієї оплати зміниться. Тепер аптеки будуть укладати угоду безпосередньо з Національною агенцією охорони здоров’я (НАОЗ) і отримувати гроші напряму від неї без «прокладки» у вигляді ХОДА як було раніше. Чиновник вбачає у цьому спрощення механізму оплати послуг аптеки. Але зауважимо, що подібні зміни можуть вдарити по невеличким аптекам, яким виконати всі вимоги НАОЗ та укласти договір буде значно складніше ніж потужним аптечним мережам.
Зміни торкнуться і діагностичних послуг. Починаючи з липня 2019 року держава повністю оплачуватиме їх у близько 50 медичних закладах області. Серед послуг діагностики — півсотні пунктів включно з УЗД, рентгеном та аналізами крові. Проте точний їх перелік поки що невідомий.
Також держава планує взяти на себе і оплату послуг стаціонарного лікування. Але тут невизначеності ще більше. Проект почне діяти теж з липня 2019-го, але на пілотній стадії, тому до 2020 року охопить лише три медичних заклади у всій області. Михайло Черняк зазначає, що хоча загальний план реформи вже прийнято, певні її пункти потребують апробації. Вона необхідна, аби у подальшому лише покращувати стан охорони здоров’я в країні та області без проблем та недопрацювань.
