Хто створює умови для гібридної війни?

«Гібридна війна» поняття не нове і певні її елементи мали місце ще задовго до Російсько-Української війни, але тільки Росія застосувала і продовжує застосовувати всі елементи такого виду і методу ведення війни.

Визначення гібридної війни є незвичним з погляду трактування й наповнення відповідним змістом. Це поняття включає ряд компонентів, які незвичні для сприйняття особами, які виховані на фільмах і легендах про Другу світову війну.

Володимир Горбулін, радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень, академік НАН України, доктор технічних наук, професор у своїй роботі «»Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу» (http://www.niss.gov.ua/public/File/2015_book/012315_Gorbulyn.pdf ) про витоки нового підходу до ведення війни пише: «У січні 2013 р. в Москві відбулися загальні збори Академії військових наук, на яких виступив начальник ГШ ЗС РФ генерал Валерій Герасімов. Це був своєрідний підсумок тривалої роботи військових аналітиків та фахівців-генштабістів, які певний час концептуалізували зазначену проблему і шукали механізми її вирішення. Саме доповідь генерала Герасімова — своєрідна «точка неповернення» у маніфестації російських поглядів на сучасну війну. В ній було вказано на те, як має розгортатися сучасний воєнно- політичний конфлікт, які елементи в ньому мають бути задіяні та на яких етапах. У доповіді наголошено на зростанні ролі невійськових методів тиску на противника, передусім через політичний, економічний і гуманітарний елементи. Інформаційне ж протиборство взагалі визначалося як наскрізна діяльність на всіх етапах конфлікту: його зародження, супроводу і в постконфліктний період. Звертається увага й на «асиметричні заходи», до яких було зараховано діяльність підрозділів спеціального призначення, розбудову внутрішньої опозиції, а також невпинне зростання інформаційного впливу на об’єкт нападу».

З цієї цитати слід виділити окремо тезу: «Інформаційне ж протиборство взагалі визначалося як наскрізна діяльність на всіх етапах конфлікту: його зародження, супроводу і в постконфліктний період». Тобто, на всіх етапах, або фазах, як Andr?s R?cz у своєму дослідженні Russia’s Hybrid War in Ukraine: Breaking the Enemy’s Ability to Resist, класифікує гібридну війну (file:///C:/Documents%20and%20Settings/webeyou/My%20Documents/Downloads/FIIAReport43.pdf), не тільки збройне протиборство є вирішальним, а й інформаційний елемент «протиборства». То що ж можна протиставити інформаційним атакам ворога? Як нам розуміється, держава повинна приділити як найбільше уваги патріотичному вихованню з тим, щоб зменшити або обмежити внутрішню підривну роботу агентів ворога та їх пособників. Сказати, що така робота проводиться системно не можна, але деякі елементи вже на ранніх етапах війни були задіяні. Проте, як показує практика, чи то умисно, що більш вірогідно, чи то за недолугістю посадовців на місцях, навіть ті заходи, які ініціювались центральною владою Києва, саботуються на місцях.  Тобто, ігнорування ініціатив центральної влади на місцях, на нашу думку, і є елементом гібридної війни. Фактично, як це показує спостереження, спротив інформаційним атакам ворога нейтралізується на місцях. Що спонукає до таких дій чи умисної бездіяльності, ми можемо лише гадати. Можливо це підкуп, ідейний саботаж прихильників Русского міра, але факти говорять самі за себе.

Прикладом такого підкупу, чи то саботажу, чи то «по нєдопаніманію», є невиконання Рекомендацій для місцевих органів виконавчої влади щодо заходів, пов’язаних із героїзацією осіб, які віддали життя за незалежність України, вшанування їх пам’яті, патріотичного виховання та консолідації Українського народу в частині частини четвертої Розділу 4, якою передбачено: «Щорічно, за тиждень до Дня Незалежності, Дня Конституції, Дня Соборності, встановлювати портрети (або стенди) загиблих учасників АТО у фойє органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, навчальних закладів та інших комунальних установ під гаслом «Вони загинули, щоб існувала Українська держава» або «Пам’ятай про тих, хто віддав все для України». Згортання експозиції (портретів) здійснювати за тиждень після відзначення згаданих державних свят (Документ №30137/71/1 від 29.09.2014 за резолюції Віце-прем’єр міністра України №30137/72/1-14 від 30.09.2014). Як нам розуміється, метою цього заходу є нагадування населенню, яке знаходиться на неокупованих територіх про те, що йде війна. Війна підла і підступна і що кожен день гинуть люди.

Ще у січні місяці поточного 2016 року членами Коордради Харківського Євромайдану, під час святкування Дня Соборності, було проведено обстеження щодо застосування цих Рекомендацій на практиці і було виявлено, що окрім як у фойє будівлі Харківської областної державної адміністрації жодна інша установа, навчальний заклад, чи комунальна установа у м.Харкові Рекомендації не виконує. У зв’язку з цим До Харківської ОДА та Харківської міської ради були подані звернення з проханням пояснити причини невиконання зазначених Рекомендацій.

У своїй відповіді від 10.03.2016 №Б-27/03 Харківська ОДА утрималась від пояснень чому Рекомендації не виконуються, але повідомили, що «…направлено рекомендації Українського інституту національної пам’яті для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо заходів, пов’язаних із героїзацією осіб, які віддали життя за незалежність України, вшанування їх пам’яті, патріотичного виховання Українського народу комунальним закладам культури для врахування у роботі».

Якось недолуго у Харківської ОДА виходить. Рекомендації призначені для «органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, навчальних закладів та інших комунальних установ», а Харківською ОДА направлено їх для виконання «комунальним закладам культури». А який стан з виконанням рекомендації окрім «комунальних закладів культури», по області із відповіді зрозуміти неможливо. Наприклад, як же з колишніми ПТУ, в яких навчається більше 8000 учнів? Вони нічиї? А як щодо таких державних установ, як пенсійний фонд, відділи соцзабезпечення, тощо?

Відповідь Харківської міської ради від 15.03.2016 № 247/0/69-16 та від 21.03.2016 № 249/0/69-16 більш конкретна: «Рекомендації … доведені до виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств та навчальних закладів усіх типів і форм власності м.Харкова». Проте, коли були доведені, не повідомляється. Та ще й із зауваженням: «… вони (рекомендації) носять саме рекомендаційний характер. Отже, вимоги для створення експозицій … напередодні державних свят саме у холах для органів місцевого самоврядування не є обов’язковими». Як розуміється, вони може десь і будуть, але не в місцях найбільшого проходження людських потоків, а тому і не будуть ефективними. Цікаво і не по темі: якщо вже зараз для органів місцевого самоврядування приписи центральних органі не є обов’язковими, то що буде, коли права місцевих громад будуть розширені? Свадьба в Маліновкє чи ж за Григорієм Сковородою: «В кожному городі нрав і права, всяка імієть свій ум голова…?»

В переддень Дня Конституції, яке святкується 28 червня, коордрада Харківського євромайдану знову подала запит щодо виконання Рекомендацій органами державної влади Харківської області та органами місцевого самоврядування Харківської міської ради, в якому просила «повідомити нас чи збираєтесь Ви виконувати Рекомендації Інституту національної пам’яті від 19.09.2014 року в частині розділу 4.4., а якщо збираєтесь, просимо Вас повідомити про стан підготовки до виконання».

Відповіді надійшли. Але, як це випливає із відповіді департаменту культури і туризму ХОДА від 19.07.2016 №Кол-69/03, портрети загиблих героїв були розміщені у фойє Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної, Богодухівської Великобурлуцької, Балакліївської, Близнюковської районних державних адміністрацій. Тобто, із 27 районів Харківської області, лише в п’яти районах частково виконані Рекомендації. Як розуміється із відповіді, інші керівники районів вважають виконання Рекомендацій зайвим. Не помічені такі стенди і в інших державних установах м.Харкова і області.

Більш цікава відповідь від 08.07.2016№561/0/69-16 надійшла від Харківської міської ради. В нашому запиті була мова про встановлення стендів загиблих учасників АТО у фойє органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій, навчальних закладів та інших комунальних установ під гаслом «Вони загинули, щоб існувала Українська держава» або «Пам’ятай про тих, хто віддав все для України». Тобто, в місцях скупчення людей. На жаль, у фойє Харківської міської ради, у фойє комунальних установ, навчальних закладів м.Харкова таких стендів не було виявлено. У відповіді посилаються на те, що на деяких навчальних закладах встановлені меморіальні дошки за загиблими, але ж питання було інше.

Які висновки можна зробити з цих фактів? На перший погляд виглядає так, що приписи центральних органів влади просто ігноруються. З іншого боку, органи місцевого самоврядування «самі собі голова». А от з точки зору гібридної війни це виглядає трішки по-іншому – це саботаж. Чи є тут умисел, чи немає, судити важко… Цим повинні займатись більш компетентні органи. Але надто вже все це схоже на наявність п’ятої колони…

Як відомо, «П’ята колона» — це найменування агентури генерала Франка, що діяла в Іспанській республіці під час національно-революційної війни 1936—39. Термін «П’ята колона» виник на початку жовтня 1936, коли франкістський генерал Е. Мола заявив по радіо, що бунтівники ведуть наступ на Мадрид чотирма колонами, а п’ята, у вирішальний момент, вдарить з тилу. «П. к.» сіяла паніку, займалася саботажем, шпигунством і диверсіями. Власне в Україні п’ята колона існувала завжди. Про п’яту колону в Україні ще за декілька років до початку агресії Російської Федерації в дослідженні «П’ЯТА КОЛОНА В УКРАЇНІ: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТІ» Івана Діяка досить добре написано (http://varnak.psend.com/five_col.html ) і, власне, то було попередження про наступну агресію. І слід мати на увазі, що якраз існування п’ятої колони в Україні і привела до гібридної війни, яку розв’язала Російська Федерація проти України. Іменно існування п’ятої колони в Україні було і є заохочуючим фактором агресії Російської Федерації проти України.

На жаль, навіть після двох з половиною років війни з тисячами жертв, не всі усвідомлюють всю небезпеку, яку несе ця гібридна війна і, головне, яку небезпеку несе за собою п’ята колона всередині України. Дивлячись з того, як виконуються дані Рекомендації, можна зробити висновок: Харків і область очікує ( а може і сподівається) на окупацію Російською Федерацією якщо не всієї України, то Харкова і Харківської області. Не всі, звичайно… Але такі є. І такі є у владних структурах.

За три доби Україна буде святкуватись день Незалежності. Чи ж будуть виконані Рекомендації?

Загрузка…