Тримати руку на пульсі – це потреба не лише лікарів, а й журналістів теж. Проводячи моніторинг сторінки в Фейсбук наших давніх «героїв» знайшовся хвостик за який потягли, та й трошки витягли…
Мова знов піде за інститут імені заслуженого професора М. Бокаріуса. Науковий центр, Національний науковий центр! А «крыша едет», а точніш просто тече. Під час кожної повені на горище, та під ним, заявлялися якісь руді плями, калюжі та інші наслідки стіхії.
На своїй сторінці в соц. сеті Фейсбук робітники інституту пишуть про те, що в них навіть книги постраждали від протікання даху. Книгосховище досить рідких, наукових та спеціальних книжок виявилося в небезпеці. Пошкоджені видання потребують порятунку…
За словами деяких співробітників, до колишнього керівництва зверталися постійно. Просили полагодити дах, звернути увагу на бібліотеку. У відповідь чули про те, що нема грошей, нема часу, нема кому.
Працівники інституту розповіли, що книги з бібліотеки спершу «перекинули» до підвалу, там вони почали псуватися, а потім щоб просушити їх потягли на горище де на них лилося з усіх щілин.
Змінилося керівництво та змінилося відношення до співробітників, до бібліотечних фондів, до самого інституту. За два тижні за новою технологією полагодили покрівлю. Підключили до фінансування робіт обласну військову адміністрацію, було звернення до пана О. Сінєгубова, яке він підтримав. Водночас все знайшлось і гроші, і час, і натхнення…
Що тепер? Тепер білесенька та гарнесенька покрівля, яка ще й «дихає». На горищі приміщення використають як сховища майна та зразків виконаних експертиз. Фактично інститут приріс ще на один поверх.
Але сама головна мета – це книжки. Які можливо відновлять, які не можливо замінять на ті ж самі, але другого, або третього видання. Бібліотеку збережуть, та зроблять умови для її більш цивільного використання.
Крім того, пройшла нарада керівництва на якій вирішили подальшу долю книгосховища. Вирішено, що в ННЦІСЕ буде єдина бібліотека з Інститутом права. В Києві буде зроблений читальний зал, та умови для цивілізованого використання та зберігання книжок. Більше, до книгосховища буде передано спеціальний сканер за допомогою якого у всьому світі роблять електроні версії книжок. А тут ще одна несподіванка. Цей сканер простояв кілька років без використання, бо колишньому керівництву було не до нього…
То може всі біди від того, що не було хазяїна, а був «червоний директор»?
